Конт.:

Олег Прокопенко

Кандидат наук, архитектор в Киеве Tel, Viber +38 063 608 7812


Архитектурное проектирование зданий
0316 01

Аналіз вихідної мережі і підготовка списку вихідних координат і висот проводять до початку обчислювальних робіт.

Олег Прокопенко - кандидат наук, архитектор в Киеве, дизайн-проекты. Веб, медиа, IT и программирование. Получение стройпаспорта, градусловий! Анализ земельных участков под застройку с разработкой архитектурной концепции. Опыт государственной службы в центральном органе гос. исп. власти.

Автор: Oleg | Раздел: Земельные отношения | Просмотров: 1 165
 Аналіз вихідної мережі і підготовка списку вихідних координат і висот проводять до початку обчислювальних робіт.
     Аналіз передбачає:
     - перевірку суміщення нових і старих центрів вихідних пунктів згідно з актами закладки і шляхом порівняння кутів і ліній, що виміряні під час прив'язки нової мережі (дані фіксують у спеціальній відомості);
     - аналіз матеріалів зрівнювальних обчислень вихідної мережі.
     При цьому особливу увагу треба звернути на мережу, складену з різних геодезичних робіт, а також на метод зрівнювання. Найбільш слабким треба вважати взаємне положення двох суміжних пунктів, координати яких одержані із спільного або багатоетапного зрівнювання різних геодезичних побудов.
     Відносна помилка сторони в найслабшому місці вихідної геодезичної мережі не повинна перевищувати:
     1:50 000 при розвитку мережі згущення 4 класу;
     1:20 000 при розвитку мережі згущення 1 розряду;
     1:10 000 при розвитку мережі згущення 2 розряду.
     6.10. Питання, що пов'язані з вибором вихідних пунктів з метою спільного зрівнювання нової і старої геодезичної мережі, розв'язують у кожному випадку на основі детального аналізу точності вихідної мережі і повного випробування виконаної тріангуляції, трилатерації, полігонометрії і нівелювання.
     Вибір вихідних пунктів для спільного зрівнювання треба провести так, щоб не спричинити в майбутньому додаткової роботи (перекреслювання планів, розмічувальні роботи з перенесення проектів у натуру і т.ін.).
     6.11. Для зрівнювання мереж згущення у місцевій системі слід перетворити координати вихідних пунктів державної мережі в місцеву систему координат. При цьому мають бути враховані такі дані:
     довгота осьового меридіана місцевої системи;
     значення координат у місцевій системі початкового пункту;
     вихідний дирекційний кут і система, в якій він заданий;
     значення середньої місцевої рівневої поверхні, до якої віднесені вимірювання.
     6.12. Зрівнювання геодезичних мереж проводять методом найменших квадратів.
     6.13. Вихідними для зрівнювання геодезичної основи є зрівнені координати пунктів державної геодезичної мережі 1, 2 та 3 класів, які відповідають вимогам чинних нормативних документів.
     При відсутності зрівнених координат пунктів державної геодезичної мережі або у випадку її деформації через нестабільність вихідних даних і приблизне зрівнювання потрібно провести місцеве зрівнювання методом найменших квадратів частини державної мережі.
     У випадку зрівнювання розрядних мереж згущення для передачі масштабу і орієнтування потрібно, щоб виділена ділянка вміщувала не менше двох вихідних пунктів зрівненої мережі 1-3 класів.
     Прямокутні координати вихідного пункту місцевої мережі до остаточного зрівнювання державної мережі можуть бути взяті з її попереднього зрівнювання.
     6.14. Геодезичну мережу вставляють у твердий контур зрівнених пунктів державної мережі і пунктів місцевої мережі (наприклад, міської тріангуляції), які раніше брали участь у спільному зрівнюванні з державною мережею.
     6.15. Якщо спільне зрівнювання не було проведено, то потрібно місцеву мережу 4 класу зрівняти самостійно, прийнявши пункти зрівненої мережі 1-3 класів за вихідні. При потребі допускається використовувати як вихідні пункти державної геодезичної мережі 4 класу.
     При зрівнюванні мережі не допускається розрив у суцільності зв'язків пунктів тріангуляції місцевої мережі 4 класу з вихідними пунктами державної мережі.
     Якщо геодезичну мережу створюють не на всій ділянці, а як доповнення до раніше створеної мережі, то допускається брати за вихідні пункти тріангуляції і полігонометрії 4 класу, 1 і 2 розрядів і, як виняток, вузлові даного розряду.
     6.16. Повторне зрівнювання старої мережі будь-якої точності проводять за матеріалами раніше виконаних вимірювань.
     6.17. Зрівнювання геодезичних мереж у населених пунктах слід виконувати так: полігонометрію 4 класу в державній і прийнятій для даного населеного пункту місцевій системах координат, а полігонометрію 1 і 2 розрядів тільки в місцевій системі.
     При зрівнюванні у місцевій і в державній системах координат вихідними приймають одні і ті самі пункти.
     6.18. Зміни координат раніше визначених пунктів із нового зрівнювання не повинні перевищувати 10 см. Якщо зміни координат перевищують 10 см і мають один знак, можна змінити значення координат вихідних пунктів на постійну величину.
     6.19. Геодезичні мережі згущення, що створені на незначних площах (сільські населені пункти, робітничі селища і т.ін.), а також теодолітні ходи і різні побудови знімальної мережі допускається зрівнювати спрощеними способами, тобто роздільним зрівнюванням дирекційних кутів, абсцис і ординат.
     6.20. Обробку мережі нівелювання проводять у повній відповідності з діючими нормативними документами.
     6.21. Обчислювання і зрівнювання нівелювання всіх класів і тригонометричного нівелювання проводять у Балтійській системі висот 1977 р. і, як виняток, у місцевій системі висот.
     Обчислювання, зрівнювання і складання каталогів нівелювання в містах, селищах міського типу і на промислових комплексах виконують тільки в Балтійській системі висот 1977 р. Якщо обрано місцеву систему висот, то в каталог вміщують висоти в місцевій і Балтійській системах висот 1977 р. або тільки в місцевій з зазначенням "ключа" переходу до Балтійської системи висот 1977 р. Прийняту в місті місцеву систему треба зберегти, якщо зрівнені позначки пунктів у Балтійській системі висот 1977 р. відрізнятимуться від старих позначок більше ніж на 5-6 см, у противному разі для міста приймається тільки державна система.
     6.22. Мережа нівелювання IV класу, яка має достатню кількість вихідних пунктів, може бути зрівнена спрощеним способом.
     6.23. За наявності первинних матеріалів на раніше створену мережу нівелювання нову мережу того самого класу зрівнюють спільно з нею.
     6.24. Лінії нівелювання IV класу зрівнюють після зрівнювання нівелювання вищого класу і при потрібності переобчислюють висоти пунктів нівелювання раніше виконаних робіт.
     6.25. Повторне зрівнювання старих ліній нівелювання IV класу можна проводити спрощеним способом окремими вставками в опорну мережу вищого класу.
     6.26. Після закінчення зрівнювальних обчислень всі матеріали повинні бути належним чином оформлені для наступного використання при складанні каталогів координат і висот та технічних звітів про геодезичні роботи.
     У пояснювальній записці, яку додають до матеріалів зрівнювання, наводять такі відомості:
     прийнята система координат і висот;
     перелік мереж, що включені у зрівнювання, і їхні технічні характеристики;
     відомості про вихідну основу;
     методи зрівнювання, їх особливості і оцінка точності;
     алфавітний покажчик пунктів.

 



Комментарии по данной теме: Аналіз вихідної мережі і підготовка списку вихідних координат і висот проводять до початку обчислювальних робіт.

 

Порядок видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки затверджений наказом Мінрегіону України від 05.07.2011 № 103 та діє в редакції наказу Мінрегіону України від 25.02.2013 № 66. Будівельний паспорт забудови земельної ділянки визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного) з площею до 300 кв.м., господарських будівель, споруд, гаражів, елементів інженерного захисту, благоустрою та озеленення на земельній ділянці. Порядок розроблення проектної документації на будівництво об'єктів затверджено наказом Мінрегіону України від 16.05.2011 № 45. Порядок надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст затверджено наказом Мінрегіону України від 07.07.2011 № 109. Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466. Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461. Прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадянських будинків та будівель і споруд сільськогосподарського призначення 1 та 2 категорії складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж відбувається відповідно до наказу Мінрегіону України від 19.03.2013 № 95, зареєстрованого в Мін'юсті України 15 квітня 2013 року за № 612/23144.

Олег Викторович - кандидат наук, сертифицированный архитектор. Районы Киева: Голосеевский, Святошинский, Соломенский, Оболонский, Подольский, Печерский, Шевченковский, Дарницкий, Днепровский, Деснянский. Районы Киевской области: Барышевский, Белоцерковский, Богуславский, Бориспольский, Бородянский, Броварский, Васильковский, Володарский, Вышгородский, Згуровский, Иванковский, Кагарлыкский, Киево-Святошинский, Макаровский, Мироновский, Обуховский, Переяслав-Хмельницкий, Полесский, Ракитнянский, Сквирский, Ставищенский, Таращанский, Тетиевский, Фастовский, Яготинский.