Конт.:

Олег Прокопенко

Кандидат наук, архитектор в Киеве Tel, Viber +38 063 608 7812


Архитектурное проектирование зданий
0316 01

Рекогностування та закладання центрів геодезичних пунктів. Побудова геодезичних знаків

Олег Прокопенко - кандидат наук, архитектор в Киеве, дизайн-проекты. Веб, медиа, IT и программирование. Получение стройпаспорта, градусловий! Анализ земельных участков под застройку с разработкой архитектурной концепции. Опыт государственной службы в центральном органе гос. исп. власти.

Автор: Oleg | Раздел: Земельные отношения | Просмотров: 761
Рекогностування та закладання центрів геодезичних пунктів. Побудова геодезичних знаків
 
     3.1. На основі затвердженого проекту проводиться рекогностування геодезичних мереж.
     При рекогностуванні уточнюється проект мережі, напрямок ходів полігонометрії і намічуються місця встановлення пунктів.
     3.2. Ходи полігонометрії повинні прокладатися на місцевості, найбільш сприятливій для проведення кутових і лінійних вимірювань.
     3.3. Місця встановлення пунктів тріангуляції, трилатерації і полігонометрії повинні бути легкодоступні, добре розпізнаватися на місцевості і забезпечувати довгочасне збереження центрів і знаків.
     3.4. Пункти на місцевості треба вибирати так, щоб можна було використувати їх і як точки знімальної мережі.
     3.5. Між двома суміжними пунктами має бути забезпечена видимість із землі.
     3.6. На забудованих територіях, де це можливо, з метою збереження треба передбачити закріплення пунктів геодезичних мереж стінними знаками.
     3.7. Місця встановлення пунктів доцільно вибирати з урахуванням можливості передачі дирекційних кутів з вихідних пунктів на пункти полігонометрії по стороні, довжина якої не коротша середньої розрахункової.
     3.8. Вибрані в натурі місця для закладання пунктів закріплюють тимчасовими знаками (кілками, металевими штирями, обкопуванням тощо) і на них складають абриси з прив'язкою до постійних предметів місцевості не менше ніж трьома промірами. При закладанні проміри уточнюють.
     3.9. На пунктах мереж тріангуляції, трилатерації і, як виняток, полігонометрії, що створюються як основа великомасштабних знімань, установлюють зовнішні геодезичні знаки таких типів: тури і металеві піраміди-штативи із візирними цілями, що знімаються, чотиригранні і тригранні металеві піраміди (див.дод.4).
     Г-подібні віхи (див.дод.4, мал.25) можуть використовуватися тільки як тимчасові геодезичні знаки.
     Установлення зовнішніх знаків слід виконувати відповідно до вимог діючих нормативних документів.
     3.10. На забудованих територіях зовнішні геодезичні знаки пунктів тріангуляції і трилатерації можуть установлюватися на дахах будівель. Для цього застосовують металеві піраміди-штативи або тури з візирними цілями, що знімаються (див.дод.4, мал.26, 28), а також тимчасові металеві віхи з візирними циліндрами на трьох-чотирьох відтяжках (див.дод.4, мал.29).
     Центрами таких пунктів слугують марки, які закладаються в тур або верхнє перекриття.
     Для закріплення центрів можуть також використовуватися конструктивні елементи на дахах будівель.
     3.11. Візирні цілі геодезичних знаків повинні бути малофазними та мати такі розміри: висота візирного циліндра 0,50 м, діаметр 0,25 м. Відстань від інструментального столика до нижнього диска візирного циліндра повинна бути не менше 0,8 м.
     3.12. Малофазна циліндрична поверхня створюється краями радіально розташованих планок, що прикріплені до дисків.
     Зовнішні знаки повинні бути стійкими та міцними, щоб забезпечити можливість вимірювання кутів при вітрі середньої сили.
     Знаки мають бути симетричними відносно вертикальної осі. Відхилення проекцій центрів візирного циліндра і столика для приладу від центра пункту може бути не більше 5 см.
     На геодезичних знаках, що встановлені на дахах будівель, елементи приведення повинні бути зведені до нуля.
     У всіх випадках піраміда-штатив або внутрішня піраміда простого сигналу, на яких кріпиться столик для приладу, не повинні стикатися з площадкою для спостерігача.
     3.13. На час спостережень на піраміди-штативи дозволяється встановлювати віхи висотою не більше їх подвійної висоти, піднявши стандартну візирну ціль на спеціальних трубчастих елементах з відтяжками.
     3.14. Металеві геодезичні знаки повинні бути захищені від корозії спеціальним антикорозійним покриттям.
     3.15. Пункти геодезичних мереж 4 класу, 1 і 2 розрядів закріплюють центрами відповідно до вимог, що викладені в діючій Інструкції про типи центрів геодезичних пунктів (ГКНТА-2.01,02-01-93, К., 1994) ( z0066-93 ).
     3.16. При побудові геодезичної мережі в містах, селищах та на промислових майданчиках всі пункти тріангуляції, трилатерації і полігонометрії закріплюють постійними центрами типів У15, У15К, У15Н, У16, 143, 160.
     Вузлові та суміжні з ними пункти полігонометрії 4 класу закріплюють центрами типу 160.
     У сільській місцевості пункти тріангуляції, трилатерації та полігонометрії 4 класу, 1 і 2 розрядів закріплюють постійними центрами типу У15, У15Н (див.дод.5). Закріплення пунктів постійними центрами здійснюють не рідше ніж через 1000 м у мережах 4 класу та 1 розряду, а 500 м - у мережах 2 розряду.
     Центри мають розташовуватися попарно, забезпечуючи закріплення обох кінців лінії. Вузлові точки підлягають обов'язковому закріпленню постійними центрами типу У15 або У15Н.
     Пункти ходів полігонометрії, на яких центри типів У15, У15Н не закладаються, слід закріплювати центрами тривалого збереження, що передбачені для знімальної мережі (див.дод.6, мал.39-41).
     3.17. На забудованих територіях пункти полігонометрії можуть бути закріплені групою з двох-трьох стінних знаків.
     3.18. Зовнішнє оформлення центрів пунктів 4 класу, 1 і 2 розрядів виконують обкопуванням круглої (у плані) форми (крім центра типу 160, зовнішнє оформлення якого виконують обкопуванням квадратної форми) з канавою шириною 50 см зверху, 20 см знизу і глибиною 30 см. Внутрішній радіус обкопування 1,3 м. Над центром насипають курган висотою 10 см (див.дод.5, мал.33).
     На забудованих територіях, а також коли на геодезичних пунктах 4 класу, 1 і 2 розрядів встановлені металеві або залізобетонні зовнішні знаки, обкопування не виконують.
     В окремих випадках, при відсутності зовнішніх знаків та обкопування, встановлюються розпізнавальні стовпи на відстані 1-3 м від центра пункту.
     3.19. Пункти знімальної мережі закріплюють на місцевості центрами, що забезпечують тривале збереження пунктів (див.дод.6, мал.39-41) та тимчасовими центрами з метою збереження їх на час знімальних робіт (див.дод.6, мал.42-44).
     3.20. Центрами тривалого збереження можуть бути:
     бетонний паралелепіпед з розмірами 10х10х70 см, у вершину якого закладають штир або кований цвях;
     марка, штир, труба, болт, залізничний костиль тощо, які закріплюють цементним розчином у бетонні основи різноманітних споруд, на ділянці землі з твердим покриттям або в скелі;
     пень свіжозрубаного дерева діаметром не менше 15 см, що оброблений у вигляді стовпа, з вирізом для напису, поличкою і забитим кованим цвяхом.
     3.21. Бетонні центри тривалого збереження закладають на глибину 60 см і обкопують канавами у вигляді квадрата із сторонами 2,0 м, глибиною 0,3 м, шириною в нижній частині 0,2 м і верхній частині 0,5 м.
     3.22. Центри тривалого збереження в теодолітних ходах закладають по 2-3 у ряд з таким розрахунком, щоб вони закріплювали одну чи дві суміжні лінії ходу через 500-800 м.
     Допускається замість двох-трьох сусідніх точок ходу закріплювати тільки одну точку за умови визначення дирекційного кута (азимута) із закріпленої точки на характерні, що легко розпізнаються, постійні місцеві предмети-орієнтири: флюгери, радіо- і телевізійні щогли, антени, заводські труби тощо.
     3.23. У всіх випадках центри тривалого збереження встановлюють у місцях, що забезпечують їх збереження, техніку безпеки та зручність використання при топографічному зніманні, вишукуваннях і будівництві, а також наступну їх експлуатацію. Не дозволяється проводити закладання центрів тривалого збереження на ріллі та болотах, проїжджій частині, поблизу брівок русел річок, що розмиваються, і поблизу берегів водосховищ.
     3.24. Тимчасовими центрами можуть бути пеньки дерев, дерев'яні кілки діаметром 5-8 см із цвяхом, забитим у верхній зріз кілка (пенька), а також залізні труби, штирі, кутова сталь, забиті в грунт на 0,3-0,4 м з насічкою на металі.
     3.25. Пункти планової основи нумерують порядковими номерами таким чином, щоб на об'єкті не було однакових номерів.
     При включенні в хід (мережу) пунктів попередніх робіт міняти присвоєні їм раніше номери не дозволяється.
     3.26. На всі закладені центри пунктів у забудованій (а, б) та незабудованій (в) територіях оформлюють картки встановленої форми (див.дод.7).
     Побудову зовнішніх геодезичних знаків оформлюють відповідним актом (див.дод.7).
     3.27. Геодезичні пункти після побудови здають за актом для нагляду за збереженням:
     у містах, селищах та сільських населених пунктах - міським, районним та сільським органам виконавчої влади;
     на інших територіях - землекористувачам.
     Акт складають у двох примірниках, один з яких зберігається в установі, що прийняла знак на збереження, другий направляється в Інспекцію держгеонагляду України.

 



Комментарии по данной теме: Рекогностування та закладання центрів геодезичних пунктів. Побудова геодезичних знаків

 

Порядок видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки затверджений наказом Мінрегіону України від 05.07.2011 № 103 та діє в редакції наказу Мінрегіону України від 25.02.2013 № 66. Будівельний паспорт забудови земельної ділянки визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного) з площею до 300 кв.м., господарських будівель, споруд, гаражів, елементів інженерного захисту, благоустрою та озеленення на земельній ділянці. Порядок розроблення проектної документації на будівництво об'єктів затверджено наказом Мінрегіону України від 16.05.2011 № 45. Порядок надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст затверджено наказом Мінрегіону України від 07.07.2011 № 109. Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466. Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461. Прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадянських будинків та будівель і споруд сільськогосподарського призначення 1 та 2 категорії складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж відбувається відповідно до наказу Мінрегіону України від 19.03.2013 № 95, зареєстрованого в Мін'юсті України 15 квітня 2013 року за № 612/23144.

Олег Викторович - кандидат наук, сертифицированный архитектор. Районы Киева: Голосеевский, Святошинский, Соломенский, Оболонский, Подольский, Печерский, Шевченковский, Дарницкий, Днепровский, Деснянский. Районы Киевской области: Барышевский, Белоцерковский, Богуславский, Бориспольский, Бородянский, Броварский, Васильковский, Володарский, Вышгородский, Згуровский, Иванковский, Кагарлыкский, Киево-Святошинский, Макаровский, Мироновский, Обуховский, Переяслав-Хмельницкий, Полесский, Ракитнянский, Сквирский, Ставищенский, Таращанский, Тетиевский, Фастовский, Яготинский.