Р о з д і л  II 
             УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ 
     Стаття 3. Державне управління у сфері охорони культурної 
               спадщини
{  Назва  статті  3  в  редакції  Закону N 5461-VI ( 5461-17 ) від 
16.10.2012 } 
     1. Державне управління у сфері  охорони  культурної  спадщини 
покладається на Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважені 
органи охорони культурної спадщини. 
     До спеціально  уповноважених   органів   охорони   культурної 
спадщини (далі – органи охорони культурної спадщини) належать: 
     центральні   органи   виконавчої   влади,   що   забезпечують 
формування   та  реалізують  державну  політику  у  сфері  охорони 
культурної  спадщини;  {  Абзац частини першої статті 3 в редакції 
Закону N 5461-VI ( 5461-17 ) від 16.10.2012 } 
     орган  виконавчої  влади  Автономної Республіки Крим; { Абзац 
частини  першої  статті  3 в редакції Закону N 5461-VI ( 5461-17 ) 
від 16.10.2012 } 
     обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні 
адміністрації;  {  Абзац частини першої статті 3 в редакції Закону 
N 5461-VI ( 5461-17 ) від 16.10.2012 } 
     виконавчий  орган  сільської, селищної, міської ради. { Абзац 
частини  першої  статті  3 в редакції Закону N 5461-VI ( 5461-17 ) 
від 16.10.2012 } 
     2. На   території   зони   відчуження   і   зони  безумовного 
(обов\’язкового) відселення,  що зазнала радіоактивного забруднення 
внаслідок Чорнобильської катастрофи,  та в умовах виникнення інших 
надзвичайних  ситуацій   техногенного   і   природного   характеру 
управління     охороною     культурної    спадщини    здійснюється 
центральним   органом   виконавчої  влади,  що  реалізує  державну 
політику  у сфері управління зоною відчуження та зоною безумовного 
(обов’язкового)  відселення  відповідно  до  Закону  України  \”Про 
правовий  режим  території,  що зазнала радіоактивного забруднення 
внаслідок Чорнобильської катастрофи\” ( 791а-12 ) і цього Закону. 
{  Частина  друга статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом 
N 5461-VI ( 5461-17 ) від 16.10.2012 } 
     3.  Відповідний виконавчий орган сільської, селищної, міської 
ради  населеного пункту, занесеного до Списку історичних населених 
місць  України,  утворюється  місцевою  радою  за  погодженням  із 
центральним   органом   виконавчої  влади,  що  реалізує  державну 
політику у сфері охорони культурної спадщини.
{  Частина  третя статті 3 в редакції Закону N 5461-VI ( 5461-17 ) 
від 16.10.2012 } 
     4.   Орган   виконавчої  влади  Автономної  Республіки  Крим, 
обласні,  районні,  Київська  та  Севастопольська  міські державні 
адміністрації   підзвітні   і  підконтрольні  відповідним  органам 
виконавчої  влади  та  центральним  органам  виконавчої  влади, що 
забезпечують  формування  та  реалізують державну політику у сфері 
охорони культурної спадщини в межах, передбачених законом.
{  Частина  четверта  статті  3  із  змінами,  внесеними згідно із 
Законом N 5461-VI ( 5461-17 ) від 16.10.2012 } 
     5.  Виконавчий  орган  сільської,  селищної,  міської  ради з 
питань, передбачених підпунктом 5 пункту \”б\” частини першої статті 
31  і  підпунктом  10  пункту  \”б\”  статті  32 Закону України \”Про 
місцеве  самоврядування  в  Україні\” ( 280/97-ВР ), підконтрольний 
відповідним органам виконавчої влади.
{   Частина  п\’ята  статті  3  із  змінами,  внесеними  згідно  із 
Законом N 5461-VI ( 5461-17 ) від 16.10.2012 } 
     6. Рішення  (розпорядження,  дозволи,   приписи,   постанови) 
органів  охорони  культурної  спадщини,  прийняті  в  межах їхньої 
компетенції,  є обов\’язковими для виконання юридичними і фізичними 
особами. 
     7. Рішення   (розпорядження,   дозволи,  приписи,  постанови) 
центрального органу виконавчої влади у  сфері  охорони  культурної 
спадщини,  прийняті в межах його компетенції,  є обов\’язковими для 
виконання органами охорони культурної спадщини. 
     {  Частину  восьму  статті  3  виключено  на  підставі Закону 
N 5461-VI ( 5461-17 ) від 16.10.2012 } 
(   Стаття  3  в  редакції  Закону  N  2245-IV  (  2245-15  )  від 
16.12.2004 ) 
     Стаття 4. Повноваження Кабінету Міністрів України у сфері 
               охорони культурної спадщини 
     До повноважень Кабінету Міністрів  України  у  сфері  охорони 
культурної спадщини належить: 
     забезпечення  проведення державної політики; { Абзац статті 4 
в редакції Закону N 5461-VI ( 5461-17 ) від 16.10.2012 } 
     занесення об\’єктів культурної спадщини національного значення 
до Державного реєстру нерухомих пам\’яток України ( 928-2009-п ) та 
внесення змін до нього щодо пам\’яток національного значення; 
     подання у  відповідні  міжнародні  інстанції  пропозиції  про 
занесення пам\’ятки до Списку всесвітньої спадщини; 
     надання дозволу   на   переміщення   (перенесення)   пам\’ятки 
національного значення; 
     затвердження Списку  історичних  населених  місць  України та 
змін, внесених до нього; 
     оголошення        комплексів       (ансамблів)       пам\’яток 
історико-культурними    заповідниками   державного   значення   та 
територій  історико-культурними  заповідними  територіями; { Абзац 
восьмий  статті  4  в  редакції  Закону  N 2518-VI ( 2518-17 ) від 
09.09.2010 } 
     затвердження нормативів і методик грошової оцінки пам\’ятки. 
(   Стаття  4  в  редакції  Закону  N  2245-IV  (  2245-15  )  від 
16.12.2004 ) 
     Стаття 5. Повноваження центральних органів виконавчої 
               влади у сфері охорони культурної спадщини 
     До  повноважень  центрального  органу  виконавчої  влади,  що 
забезпечує   формування   державної   політики   у  сфері  охорони 
культурної спадщини, належить: 
     1)  формування державної політики з питань охорони культурної 
спадщини; 
     2)      розроблення,      затвердження      та     погодження 
нормативно-правових  актів,  розроблення  та  погодження державних 
програм охорони культурної спадщини; 
     3)  оголошення  топографічно  визначених  територій чи водних 
об’єктів, в яких містяться об’єкти культурної спадщини або можлива 
їх наявність, охоронюваними археологічними територіями; 
     4)  затвердження  державних  норм  та правил з питань охорони 
культурної спадщини, а щодо пам’яток архітектури та містобудування 
–  спільно  з  центральним органом виконавчої влади, що забезпечує 
формування  державної  політики  у сфері будівництва, архітектури, 
містобудування; 
     5)  встановлення  режиму  використання пам’яток національного 
значення, їхніх територій, зон охорони, охоронюваних археологічних 
територій, історичних ареалів населених місць; 
     6)  здійснення  науково-методичного  керівництва  у  питаннях 
охорони   культурної  спадщини,  затвердження  методик  та  правил 
дослідження об’єктів культурної спадщини; 
     7)    управління    в    порядку,    встановленому   законом, 
історико-культурними заповідниками державного значення; 
     8)  затвердження  правил  встановлення та утримання охоронних 
дощок,  охоронних знаків, інших інформаційних написів, позначок на 
пам’ятках або в межах їхніх територій, затвердження їхніх зразків; 
     9)  здійснення  інших  повноважень,  передбачених  законом та 
покладених на нього актами Президента України. 
     До  повноважень  центрального  органу  виконавчої  влади,  що 
реалізує  державну  політику  у сфері охорони культурної спадщини, 
належить: 
     1)    контроль    за    виконанням    цього   Закону,   інших 
нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини; 
     2)  реалізація державної політики з питань охорони культурної 
спадщини; 
     3)  ведення  Державного  реєстру  нерухомих пам’яток України, 
здійснення  координації  та  контролю  за паспортизацією нерухомих 
об’єктів культурної спадщини; 
     4)    координація   робіт   з   виявлення,   дослідження   та 
документування об’єктів культурної спадщини; 
     5)   подання   Кабінету   Міністрів  України  пропозицій  про 
занесення  об’єктів  культурної спадщини національного значення до 
Державного реєстру нерухомих пам’яток України та про внесення змін 
до нього щодо пам’яток національного значення; 
     6)  занесення об’єктів культурної спадщини місцевого значення 
до  Державного реєстру нерухомих пам’яток України та внесення змін 
до нього щодо пам’яток місцевого значення; 
     7)   подання   Кабінету   Міністрів  України  пропозиції  про 
переміщення (перенесення) пам’ятки національного значення; 
     8)  надання  дозволу  на  переміщення  (перенесення) пам’яток 
місцевого значення; 
     9)  забезпечення  юридичним  і  фізичним  особам  доступу  до 
інформації,  що  міститься у Державному реєстрі нерухомих пам’яток 
України; 
     10)   подання   Кабінету  Міністрів  України  пропозицій  про 
затвердження  Списку  історичних  населених  місць  України та про 
внесення змін до нього; 
     11)  забезпечення  публікації  Державного  реєстру  нерухомих 
пам’яток України та внесення до нього змін; 
     12)  визначення меж територій пам’яток національного значення 
та   затвердження   їх  зон  охорони,  охоронюваних  археологічних 
територій, історичних ареалів населених місць; 
     13)  здійснення  нагляду  за  виконанням робіт з дослідження, 
консервації,  реабілітації,  реставрації, ремонту, пристосування й 
музеєфікації пам’яток та інших робіт на пам’ятках; 
     14)    погодження    програм   та   проектів   містобудівних, 
архітектурних та ландшафтних перетворень, меліоративних, шляхових, 
земляних робіт на пам’ятках національного значення, їх територіях, 
в   історико-культурних   заповідниках,   на   історико-культурних 
заповідних   територіях,   у   зонах   охорони,   на  охоронюваних 
археологічних  територіях, в історичних ареалах населених місць, а 
також  програм  і  проектів,  реалізація  яких може позначитися на 
об’єктах культурної спадщини; 
     15)  призначення  відповідних охоронних заходів щодо пам’яток 
національного  значення  та  їхніх  територій  у  разі  виникнення 
загрози  їх  руйнування  або  пошкодження  внаслідок дії природних 
факторів або проведення будь-яких робіт; 
     16)  заборона  будь-якої  діяльності  юридичних  або фізичних 
осіб,  яка створює загрозу об’єкту культурної спадщини або порушує 
законодавство у сфері охорони культурної спадщини; 
     17)   надання  дозволів  на  проведення  робіт  на  пам’ятках 
національного  значення,  їхніх  територіях та в зонах охорони, на 
охоронюваних   археологічних   територіях,  в  історичних  ареалах 
населених місць; 
     18)  видання  розпоряджень  та приписів щодо охорони пам’яток 
національного  значення,  припинення робіт на цих пам’ятках, їхніх 
територіях  та  в  зонах  охорони,  на  охоронюваних археологічних 
територіях,  в  історичних ареалах населених місць, якщо ці роботи 
здійснюються   за   відсутності  затверджених  або  погоджених  із 
відповідними  органами  охорони  культурної  спадщини  програм  та 
проектів, передбачених цим Законом, дозволів або з відхиленням від 
них; 
     19) надання дозволів на відновлення земляних робіт; 
     20) погодження відчуження або передачі пам’яток національного 
значення  їхніми  власниками чи уповноваженими ними органами іншим 
особам у володіння, користування або управління; 
     21)  погодження охоронних договорів на пам’ятки національного 
значення; 
     22)  погодження проектів відведення земельних ділянок, у тому 
числі  тих,  що  призначаються  для  сільськогосподарських потреб, 
погодження  зміни  землевласника,  землекористувача  на  території 
пам’яток  та  в  їх охоронних зонах, на охоронюваних археологічних 
територіях, в історичних ареалах населених місць; 
     23)   застосування  фінансових  санкцій  за  порушення  цього 
Закону; 
     24)  формування і розміщення державного замовлення, укладення 
з  цією  метою  контрактів на виявлення, дослідження, консервацію, 
реставрацію,  реабілітацію,  музеєфікацію,  ремонт,  пристосування 
пам’яток та інші заходи щодо охорони культурної спадщини; 
     25)  здійснення  інших  повноважень,  передбачених законом та 
покладених на нього актами Президента України. 
     Центральні органи виконавчої влади у сфері охорони культурної 
спадщини  щорічно  звітують  перед  Кабінетом Міністрів України та 
громадськістю про стан збереження об’єктів культурної спадщини.
{  Стаття  5  із  змінами,  внесеними згідно із Законами N 2518-VI 
(  2518-17 ) від 09.09.2010, N 2947-VI ( 2947-17 ) від 13.01.2011, 
N  3038-VI  (  3038-17 ) від 17.02.2011, N 5395-VI ( 5395-17 ) від 
02.10.2012;   в  редакції  Законів  N  2245-IV  (  2245-15  )  від 
16.12.2004, N 5461-VI ( 5461-17 ) від 16.10.2012 } 
     Стаття 6. Повноваження інших органів охорони культурної 
               спадщини 
     1.   До   повноважень   органу  виконавчої  влади  Автономної 
Республіки  Крим,  органів  охорони  культурної спадщини обласних, 
Київської  та  Севастопольської  міських  державних  адміністрацій 
відповідно до їхньої компетенції належить: 
     1) здійснення контролю  за  виконанням  цього  Закону,  інших 
нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини; 
     2)  подання  пропозицій центральному органу виконавчої влади, 
що  реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини 
про  занесення  об\’єктів культурної спадщини до Державного реєстру 
нерухомих пам\’яток України та про внесення змін до нього;
{  Пункт 2 частини першої статті 6 із змінами, внесеними згідно із 
Законом N 5461-VI ( 5461-17 ) від 16.10.2012 } 
     3) забезпечення  юридичним  і  фізичним  особам  доступу   до 
інформації,  що міститься у витягах з Державного реєстру нерухомих 
пам\’яток України,  а також  надання  інформації  щодо  програм  та 
проектів  будь-яких  змін у зонах охорони пам\’яток та в історичних 
ареалах населених місць; 
     4) визначення меж територій пам\’яток  місцевого  значення  та 
затвердження їхніх зон охорони; 
     5) встановлення   режиму   використання   пам\’яток  місцевого 
значення, їхніх територій, зон охорони; 
     6) забезпечення  захисту  об\’єктів  культурної  спадщини  від 
загрози знищення, руйнування або пошкодження; 
     7)    забезпечення   виготовлення,   складання   і   передачі 
центральному  органові  виконавчої  влади,  що  реалізує  державну 
політику у сфері охорони культурної спадщини наукової документації 
з  описами  та  фіксацією  об\’єктів  культурної спадщини, а в разі 
отримання  дозволу  на  їх переміщення (перенесення) – демонтаж із 
них   елементів,   які  становлять  культурну  цінність,  з  метою 
збереження;
{  Пункт 7 частини першої статті 6 із змінами, внесеними згідно із 
Законом N 5461-VI ( 5461-17 ) від 16.10.2012 } 
     8) організація розроблення та погодження відповідних  програм 
охорони культурної спадщини; 
     9)  погодження відповідних програм та проектів містобудівних, 
архітектурних  і ландшафтних перетворень, меліоративних, шляхових, 
земляних робіт, реалізація яких може позначитися на стані пам\’яток 
місцевого  значення, їх територій і зон охорони; { Пункт 9 частини 
першої статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законами N 3038-VI 
( 3038-17 ) від 17.02.2011, N 5461-VI ( 5461-17 ) від 16.10.2012 } 
     10) погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних 
ділянок   відповідно   до   вимог   Земельного   кодексу   України 
(  2768-14  );  {  Пункт  10  частини  першої статті 6 із змінами, 
внесеними  згідно із Законом N 2518-VI ( 2518-17 ) від 09.09.2010; 
в редакції Закону N 5395-VI ( 5395-17 ) від 02.10.2012 }
{  Зміни  до  пункту  10  частини  першої  статті  6 див. в Законі 
N 5461-VI ( 5461-17 ) від 16.10.2012 } 
     11) виконання  функції  замовника,  укладення  з  цією  метою 
контрактів на виявлення,  дослідження,  консервацію,  реставрацію, 
реабілітацію,   музеєфікацію,   ремонт,   пристосування   об\’єктів 
культурної  спадщини  та  інші  заходи  щодо  охорони   культурної 
спадщини; 
     12) призначення  відповідних  охоронних заходів щодо пам\’яток 
місцевого значення та їхніх територій у разі виникнення загрози їх 
руйнування  або  пошкодження  внаслідок дії природних факторів або 
проведення будь-яких робіт; 
     13) надання  дозволів  на  проведення  робіт   на   пам\’ятках 
місцевого значення (крім пам\’яток археології), їхніх територіях та 
в  зонах охорони, на щойно виявлених об\’єктах культурної спадщини, 
реєстрація   дозволів   на   проведення   археологічних  розвідок, 
розкопок; { Пункт 13 частини першої статті 6 із змінами, внесеними 
згідно із Законом N 2518-VI ( 2518-17 ) від 09.09.2010 } 
     14) видання  розпоряджень  та  приписів щодо охорони пам\’яток 
місцевого  значення,  припинення   робіт   на   пам\’ятках,   їхніх 
територіях  та  в  зонах  охорони,  якщо  ці роботи проводяться за 
відсутності затверджених  або  погоджених  з  відповідним  органом 
охорони культурної спадщини програм та проектів,  передбачених цим 
Законом дозволів або з відхиленням від них; 
     15) надання  відповідних  дозволів  на  відновлення  земляних 
робіт; 
     16) погодження  відчуження  або  передачі  пам\’яток місцевого 
значення їхніми власниками чи уповноваженими ними  органами  іншим 
особам у володіння, користування або управління; 
     17) укладення охоронних договорів на пам\’ятки; 
     18)    управління    в    порядку,   встановленому   законом, 
історико-культурними   заповідниками   державного   чи   місцевого 
значення;  {  Пункт  18  частини першої статті 6 в редакції Закону 
N 2518-VI ( 2518-17 ) від 09.09.2010 } 
     19)  подання пропозиції центральному органу виконавчої влади, 
що  реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини 
про занесення відповідної території до Списку історичних населених 
місць України;
{ Пункт 19 частини першої статті 6 із змінами, внесеними згідно із 
Законом N 5461-VI ( 5461-17 ) від 16.10.2012 } 
     20) застосування   фінансових   санкцій  за  порушення  цього 
Закону; 
     21) забезпечення  в  установленому   законодавством   порядку 
виготовлення, встановлення та утримання охоронних дощок, охоронних 
знаків,  інших інформаційних написів,  позначок на пам\’ятках або в 
межах їхніх територій; 
     22)  інформування  центрального  органу  виконавчої влади, що 
реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини про 
пошкодження,  руйнування, загрозу або можливу загрозу пошкодження, 
руйнування пам\’яток, що знаходяться на їх території.
{ Пункт 22 частини першої статті 6 із змінами, внесеними згідно із 
Законом N 5461-VI ( 5461-17 ) від 16.10.2012 } 
     23) здійснення інших повноважень відповідно до закону. 
     2.   До   повноважень   районних   державних   адміністрацій, 
виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідно до 
їх  компетенції  у  сфері  охорони  культурної  спадщини належить: 
{  Абзац  перший  частини  другої  статті  6 із змінами, внесеними 
згідно із Законом N 5461-VI ( 5461-17 ) від 16.10.2012 } 
     1) забезпечення     виконання     цього     Закону,     інших 
нормативно-правових  актів  про  охорону  культурної  спадщини  на 
відповідній території; 
     2) подання  пропозицій  органу  охорони  культурної  спадщини 
вищого  рівня  про  занесення  об\’єктів  культурної  спадщини   до 
Державного  реєстру  нерухомих пам\’яток України,  внесення змін до 
нього та про занесення відповідної території до Списку  історичних 
населених місць України; 
     3) забезпечення   юридичним  і  фізичним  особам  доступу  до 
інформації,  що міститься у витягах з Державного реєстру нерухомих 
пам\’яток  України,  а  також  надання  інформації  щодо програм та 
проектів будь-яких змін у зонах охорони пам\’яток та  в  історичних 
ареалах населених місць; 
     4) забезпечення   дотримання   режиму  використання  пам\’яток 
місцевого значення, їх територій, зон охорони; 
     5) забезпечення  захисту  об\’єктів  культурної  спадщини  від 
загрози знищення, руйнування або пошкодження; 
     6) організація   розроблення   відповідних   програм  охорони 
культурної спадщини; 
     7) надання висновків щодо  відповідних  програм  та  проектів 
містобудівних,    архітектурних    і    ландшафтних   перетворень, 
меліоративних,  шляхових,  земляних  робіт  на пам\’ятках місцевого 
значення,  історико-культурних заповідних територіях та в зонах їх 
охорони,  на  охоронюваних  археологічних територіях, в історичних 
ареалах  населених  місць, а також програм та проектів, реалізація 
яких  може  позначитися  на  стані  об\’єктів  культурної спадщини; 
{  Пункт 7 частини другої статті 6 із змінами, внесеними згідно із 
Законами   N  2518-VI  (  2518-17  )  від  09.09.2010,  N  3038-VI 
( 3038-17 ) від 17.02.2011 } 
     8) організація відповідних охоронних  заходів  щодо  пам\’яток 
місцевого  значення  та  їх територій у разі виникнення загрози їх 
пошкодження або руйнування внаслідок  дії  природних  факторів  чи 
проведення будь-яких робіт; 
     9) видання  розпоряджень  та  приписів  щодо охорони пам\’яток 
місцевого  значення,  припинення  робіт  на  цих   пам\’ятках,   їх 
територіях  та  в  зонах  охорони,  якщо  ці роботи проводяться за 
відсутності затверджених  або  погоджених  з  відповідним  органом 
охорони культурної спадщини програм та проектів,  передбачених цим 
Законом дозволів або з відхиленням від них; 
     10) надання висновків щодо відчуження або  передачі  пам\’яток 
місцевого  значення  їх власниками чи уповноваженими ними органами 
іншим особам у володіння, користування або управління; 
     11) укладення  охоронних  договорів  на  пам\’ятки   в   межах 
повноважень,   делегованих  органом  охорони  культурної  спадщини 
вищого рівня відповідно до закону; 
     12) забезпечення  в  установленому   законодавством   порядку 
виготовлення, встановлення та утримання охоронних дощок, охоронних 
знаків,  інших інформаційних написів,  позначок на пам\’ятках або в 
межах їх територій; 
     13) підготовка   пропозицій  та  проектів  розпоряджень  щодо 
проведення  робіт  з   консервації,   реставрації,   реабілітації, 
музеєфікації,   ремонту   та   пристосування  об\’єктів  культурної 
спадщини,  відповідного використання пам\’яток  та  подання  їх  на 
розгляд відповідному органу виконавчої влади; 
     14) популяризація   справи  охорони  культурної  спадщини  на 
відповідній     території,     організація     науково-методичної, 
експозиційно-виставкової та видавничої діяльності у цій сфері; 
     15) виконання  функції  замовника,  укладення  з  цією  метою 
контрактів на виявлення,  дослідження,  консервацію,  реставрацію, 
реабілітацію,   музеєфікацію,   ремонт,   пристосування   об\’єктів 
культурної  спадщини  та  інші  заходи  щодо  охорони   культурної 
спадщини; 
     16) підготовка  пропозицій  до програм соціально-економічного 
розвитку відповідної території і  проектів  місцевого  бюджету  та 
подання їх на розгляд відповідному органу виконавчої влади; 
     17) погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних 
ділянок   відповідно   до   вимог   Земельного   кодексу   України 
(  2768-14 ); { Пункт 17 частини другої статті 6 в редакції Закону 
N 5395-VI ( 5395-17 ) від 02.10.2012 } 
     18) інформування  органів  охорони культурної спадщини вищого 
рівня про пошкодження,  руйнування,  загрозу або  можливу  загрозу 
пошкодження, руйнування пам\’яток, що знаходяться на їх території; 
     19) участь   в   організації  підготовки,  перепідготовки  та 
підвищення кваліфікації працівників  у  сфері  охорони  культурної 
спадщини; 
     20) організація досліджень об\’єктів культурної спадщини,  які 
потребують рятівних робіт; 
     21) застосування  фінансових  санкцій  за   порушення   цього 
Закону; 
     22) здійснення інших повноважень відповідно до закону. 
     3.   Органи  виконавчої  влади  Автономної  Республіки  Крим, 
обласні,  районні,  Київська  та  Севастопольська  міські державні 
адміністрації,  відповідний  виконавчий орган сільської, селищної, 
міської ради щорічно звітують перед центральним органом виконавчої 
влади,  що  реалізує  державну політику у сфері охорони культурної 
спадщини  та громадськістю про стан збереження об\’єктів культурної 
спадщини.
{  Статтю  6  доповнено новою частиною згідно із Законом N 2947-VI 
(  2947-17  )  від  13.01.2011;  із  змінами,  внесеними згідно із 
Законом N 5461-VI ( 5461-17 ) від 16.10.2012 } 
     4. Голови  обласних,  Київської  та Севастопольської міських, 
районних державних  адміністрацій  та  сільські,  селищні,  міські 
голови  призначають  на  посаду  і  звільняють з посади керівників 
відповідних органів охорони культурної спадщини за  погодженням  з 
органом  охорони  культурної  спадщини  вищого рівня відповідно до 
закону.
{   Стаття  6  в  редакції  Закону  N  2245-IV  (  2245-15  )  від 
16.12.2004 } 
     Стаття 6-1. Порядок надання дозволів, погоджень і висновків 
                 органами охорони культурної спадщини 
     Дозволи, погодження  і  висновки,  передбачені  цим  Законом, 
надаються органами охорони культурної спадщини безоплатно. 
     Рішення про  надання  або  про  відмову  в  наданні  дозволу, 
погодження чи  висновку  приймається  органом  охорони  культурної 
спадщини   протягом  одного  місяця  з  дня  подання  фізичною  чи 
юридичною особою відповідних документів у  порядку,  встановленому 
Кабінетом Міністрів України. 
     Набуття суб\’єктом   господарювання   права   на   провадження 
будь-яких дій щодо здійснення господарської діяльності на об\’єктах 
культурної спадщини за декларативним принципом забороняється.
{  Закон  доповнено  статтею  6-1  згідно  із  Законом  N  2518-VI 
( 2518-17 ) від 09.09.2010 } 
     Стаття 7. Науково-методичні ради, консультативні ради з 
               питань охорони культурної спадщини 
     1. Для розгляду  наукових  рекомендацій  та  пропозицій  щодо 
розроблення   основних   напрямів   розвитку   охорони  культурної 
спадщини,  обговорення найважливіших програм,  проектів  з  питань 
охорони культурної спадщини центральні органи виконавчої влади, що 
забезпечують  формування  та  реалізують державну політику у сфері 
охорони  культурної  спадщини,  орган  виконавчої влади Автономної 
Республіки  Крим  створюють  науково-методичні  ради  з  провідних 
учених  і  висококваліфікованих фахівців-практиків. { Абзац перший 
частини  першої  статті  7 із змінами, внесеними згідно із Законом 
N 5461-VI ( 5461-17 ) від 16.10.2012 }
     Склад науково-методичних    рад    і    положення   про   них 
затверджуються відповідно центральним органом виконавчої влади, що 
забезпечує   формування   державної   політики   у  сфері  охорони 
культурної   спадщини   та  органом  виконавчої  влади  Автономної 
Республіки   Крим.   Витрати   на   роботу  цих  рад  здійснюються 
зазначеними  органами  охорони культурної спадщини. { Абзац другий 
частини  першої  статті  7 із змінами, внесеними згідно із Законом 
N 5461-VI ( 5461-17 ) від 16.10.2012 } 
     2. Для погодженого вирішення питань щодо  охорони  культурної 
спадщини на територіях областей,  міст Києва та Севастополя, інших 
населених пунктів органи  охорони  культурної  спадщини  обласних, 
Київської   та   Севастопольської   міських,   районних  державних 
адміністрацій можуть створювати консультативні  ради  з  провідних 
учених і висококваліфікованих фахівців-практиків. 
     Консультативні ради діють на підставі типового положення,  що 
затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує 
формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини. 
{  Абзац  другий  частини  другої  статті  7 із змінами, внесеними 
згідно із Законом N 5461-VI ( 5461-17 ) від 16.10.2012 } 
     Склад консультативної    ради    затверджується    керівником 
відповідного органу охорони культурної спадщини. Витрати на роботу 
цих  рад  здійснюються  зазначеними  органами  охорони  культурної 
спадщини. 
     Стаття 8. Залучення фахівців та населення до охорони 
               культурної спадщини 
     1. Органи  охорони  культурної  спадщини  можуть  залучати до 
роботи за їхньою  згодою  досвідчених  фахівців  у  сфері  охорони 
культурної  спадщини,  а  також  громадян  на  правах  громадських 
інспекторів для спостереження за станом зберігання та використання 
пам\’яток,    їхніх   територій   і   зон   охорони,   охоронюваних 
археологічних територій, історичних ареалів населених місць. 
     2. Органи охорони культурної спадщини можуть  винагороджувати 
залучуваних   фахівців   та   громадян   на   правах   громадських 
інспекторів,  а  також  відшкодовувати  їм  витрати,  пов\’язані  з 
виконанням  доручень щодо охорони культурної спадщини,  за рахунок 
коштів, призначених для фінансування охорони культурної спадщини в 
порядку,  що  встановлюється центральним органом виконавчої влади, 
що  забезпечує  формування  державної  політики  у  сфері  охорони 
культурної спадщини.
{  Частина  друга статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом 
N 5461-VI ( 5461-17 ) від 16.10.2012 } 
     Стаття 9. Доступ до об\’єктів культурної спадщини 
     Право  безумовного  доступу до об\’єктів культурної спадщини з 
метою їх обстеження, ознайомлення зі станом зберігання, характером 
та  способом використання, ведення реставраційних робіт, одержання 
відповідних даних, наукового вивчення мають особи, уповноважені на 
це органами охорони культурної спадщини. 
     Власник об\’єкта культурної  спадщини  або  уповноважений  ним 
орган,   особа,   яка  набула  права  володіння,  користування  чи 
управління,  виконавець реставраційних робіт зобов\’язані допускати 
уповноважених   органами  охорони  культурної  спадщини  осіб  для 
виконання ними своїх обов\’язків до об\’єктів культурної спадщини та 
на їхню територію. 
     Стаття 10. Сприяння органів виконавчої влади, органів 
                місцевого самоврядування діяльності щодо охорони 
                культурної спадщини 
     Органи виконавчої   влади,  органи  місцевого  самоврядування 
сприяють: 
     діяльності Українського товариства охорони  пам\’яток  історії 
та   культури,  інших  громадських,  науково-дослідних,  проектних 
організацій,  установ та підприємств різних  форм  власності  щодо 
охорони культурної спадщини; 
     підприємствам будівельних      матеріалів      і     виробів, 
спеціалізованим організаціям та майстерням щодо виконання робіт  з 
ремонту, реставрації, реабілітації пам\’яток; 
     підготовці фахівців з охорони культурної спадщини. 
     Стаття 11. Участь підприємств, закладів науки, освіти 
                та культури, громадських організацій, громадян 
                в охороні культурної спадщини 
     Підприємства усіх форм власності,  заклади науки,  освіти  та 
культури,   громадські  організації,  громадяни  сприяють  органам 
охорони  культурної  спадщини  в  роботі  з   охорони   культурної 
спадщини,  можуть  встановлювати  шефство над об\’єктами культурної 
спадщини з метою забезпечення їх збереження,  сприяють  державі  у 
здійсненні  заходів  з  охорони  об\’єктів  культурної  спадщини  і 
поширенні знань про них,  беруть участь у популяризації культурної 
спадщини серед населення,  сприяють її вивченню дітьми та молоддю, 
залучають громадян до її охорони. 
     Українське товариство охорони пам\’яток  історії  та  культури 
сприяє  залученню  широких  верств  населення  до участі в охороні 
культурної спадщини,  здійснює пропаганду  культурної  спадщини  і 
законодавства   про   її   охорону,  громадський  контроль  за  її 
збереженням,    використанням,     консервацією,     реставрацією, 
реабілітацією,  музеєфікацією  та ремонтом,  сприяє роботі органів 
охорони культурної спадщини. 
     Незалежні групи спеціалістів з ініціативи об\’єднань громадян, 
органів   охорони  культурної  спадщини,  а  також  інших  органів 
виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за рахунок їх 
власних  коштів  або  на  громадських  засадах  можуть здійснювати 
громадську  експертизу  з  питань  охорони  культурної   спадщини. 
Висновки даної експертизи можуть враховуватися органами виконавчої 
влади  та  органами   місцевого   самоврядування   при   прийнятті 
відповідних рішень згідно із законом.
(  Стаття  11  в  редакції  Закону  N  2245-IV  (  2245-15  )  від 
16.12.2004 ) 
     Стаття 12. Екскурсійне відвідування пам\’яток 
     Органи охорони культурної спадщини забезпечують по можливості 
вільний  доступ до пам\’яток з метою їх екскурсійного відвідування, 
якщо  вони  вважаються  придатними для цього. Власник пам\’ятки або 
уповноважений  ним  орган,  особа,  яка  набула  права  володіння, 
користування  чи управління, зобов\’язані за погодженням з органами 
охорони  культурної  спадщини  організувати  такий доступ. Порядок 
цього доступу встановлюється охоронними договорами. 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *