Інженерні обстеження території, прилеглої до пам\’ятки, повинні включати:

– інженерно-геологічні умови майданчика;
– топографію території пам\’ятки;
– дані техногенних змін навколишнього середовища;
– наявність та характер ґрунтових вод, дані гідрогеології;
– стан конструкцій та споруд, що захищають пам\’ятку від небезпечних геологічних процесів;
– вимощення та елементи благоустрою;
– вводи та випуски інженерних мереж;
– підземні несучі, огороджувальні та гідроізолюючі конструкції;
– наземні несучі та огороджувальні конструкції.

3.4.14 Роботи з обстеження території потрібно починати з оцінки рельєфу місцевості за ухилами. Слід проаналізувати вертикальне планування території і визначити ділянки, на яких застоюється дощова вода.

3.4.15 Для обстеження території, на якій розташована пам\’ятка, потрібно корис-туватись топогеодезичною зйомкою М1:500 або М1:200 та фондовими інженерно-геологічними вишукуваннями.

3.4.16 При аналізі зелених насаджень потрібно визначити можливість впливу ко-реневої системи дерев, кущів та газонів на пам\’ятку та інженерні комунікації. Окремо потрібно виділити дерева з шаблеподібними стовбурами (\”п\’яний ліс\”), які визначають (засвідчують) проходження зсувних процесів на схилах, та дерева з оголеною кореневою системою, сухі, суховершинисті.

3.4.17 На топографічних картах потрібно позначити зсувні та зсувонебезпечні те-риторії, використовуючи інженерно-геологічні висновки та результати візуальних оглядів спеціалістів; позначити території ярів, визначити їх активність; нанести яронебезпечні території, що прилягають до бортів ярів, а також території з карстопроваленнями; визначити і зафіксувати на картах активність карстів.

3.4.18 При проведенні інженерних обстежень потрібно оглянути всі водонесучі комунікаційні мережі, визначити стан комунікацій, оглядових колодязів та камер, проа-налізувати й оцінити стан дощової каналізації, її лотків, труб, дощоприймальних та оглядових колодязів, оголовків випуску зібраної води.
При цьому стан дренажних мереж (неглибоких і глибокого закладання) слід виз-начати за ефективністю їх роботи та наявності руху води. В організаціях, які займаються експлуатацією дренажних мереж, потрібно взяти довідку про їх експлуатаційні харак-теристики.

3.4.19 При обстеженні вимощення та покриття навколо пам\’ятки потрібно візуально оцінити стан цих конструкцій; визначити загальний санітарний стан території, зафіксувати місця захаращення побутовим сміттям, будівельними матеріалами.

3.4.20 На топографічній карті слід оконтурити місця поховань (захоронень) на території пам\’ятки, щоб врахувати їх при проведенні будь-яких робіт на прилеглій до пам\’ятки території.

3.4.21 Потрібно провести обстеження підвалів пам\’ятки і визначити місця з під-вищеною вологістю підлоги та стін, наявність висолів, відшарування штукатурки, появи гриба та гнилизни, визначити причини вологості підвалів.

3.4.22 Разом із власником пам\’ятки потрібно провести обстеження стану ринв та водостічних труб на даху споруди. Необхідно забезпечити відведення зібраної води в мережу дощової каналізації, не допускаючи попадання води під фундаменти.

3.4.23 При виконанні робіт з інженерного захисту пам\’ятки слід застосовувати традиційні для місцевості будівельні матеріали.
Заходи (протизсувні, протиобвальні, протиерозійні, протикарстові, протипаводкові, лісомеліоративні та з пониженням рівня ґрунтової води) не повинні призвести до змін середовища, в якому знаходиться пам\’ятка.

3.4.24 При визначенні параметрів водостоків потрібно розглядати всю водозбірну площу, що тяжіє до території пам\’ятки, а не лише ту, що безпосередньо прилягає до пам\’ятки.
При інженерному обстеженні обов\’язково потрібно розглянути і вивчити вплив автомобільних, залізничних шляхів та об\’єктів із динамічними технологіями на пам\’ятку. За необхідності слід визначити пріоритетність пам\’ятки і, відповідно, рекомендувати встановлення режиму руху транспорту та роботи об\’єктів з динамічними процесами виробництва.

3.4.25 Протиерозійні заходи потрібно призначати виходячи з можливості ліквідації ярів і повернення схилам історично достовірного вигляду.

3.4.26 При складних гідрогеологічних умовах та великій кількості водонесучих ко-мунікацій на території об\’єкта пам\’ятки потрібно передбачати облаштування режимної гідрогеологічної мережі і вести постійний нагляд за рівнем ґрунтових вод.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *