Інженерні дослідження
3.4.1 Інженерні дослідження об\’єкта пам\’ятки потрібно проводити для визначення стану споруди та прийняття рішення про її консервацію або реставрацію.

3.4.2 Об\’єкти пам\’яток незалежно від їх використання (за призначенням або не за призначенням), форми власності, віку, капітальності, показників юридичного статусу, економічного стану власника або технічних особливостей підлягають періодичним інженерним обстеженням з метою оцінки їх технічного стану, а також підготовки обґрунтованих заходів із забезпечення надійності та безпеки при подальшій експлуатації (консервації).

3.4.3 Обстеження пам\’ятки потрібно проводити регулярно (планове обстеження) з періодичністю, яка встановлюється у відомчих правилах (інструкціях) з реставрації та експлуатації пам\’яток. Цю роботу виконує проектна організація (автор проекту). Термін обстежень для кожного об\’єкта пам\’ятки визначається спеціалізованою реставраційною організацією, комісією або управлінням органів державного нагляду.

3.4.4 За відсутності матеріалів першого планового обстеження ці терміни доз-воляється визначати з урахуванням таких основних чинників:
– класу капітальності пам\’ятки архітектури (відповідно до нормативних документів);
– рівня відповідальності, який характеризується економічними, соціальними та екологічними наслідками;
– потенційної небезпеки, яка може виникнути внаслідок недотримання вимог екс-плуатації і виходу з ладу будівельних систем або окремих конструкцій.

3.4.5 Відповідальність за виконання своєчасних обстежень та паспортизації по-кладається на власника пам\’ятки.

3.4.6 Необхідність в обстеженні як самостійному виді робіт (позачергове обстеження) повинна визначатись власником будівлі (споруди) або на вимогу органів державного нагляду за охороною пам\’яток. Обстеження позачергові, як правило, потрібно проводити додатково до планових у таких випадках:
– після відновлення пам\’яток і прийняття в експлуатацію;
– при виявленні ознак аварійного стану окремих конструкцій або частин;
– при суттєвих змінах навантажень на конструкції і змінах стану навколишнього середовища (транспорт тощо);
– при плануванні ремонтно-реставраційних робіт;
– за відповідними постановами або розпорядженнями Кабінету Міністрів України;
– після виникнення надзвичайних ситуацій (стихійні лиха, техногенні аварії, пожежі тощо);
– на вимогу представників органів державного нагляду.
Обсяг позачергових обстежень рекомендується визначати у кожному конкретному випадку з урахуванням задач, які розв\’язуються, конструктивних властивостей пам\’ятки, наявності інформації про її технічний стан та інших чинників.

3.4.7 На власника будівлі (споруди) покладається забезпечення проведення під-готовчих та допоміжних робіт, що пов\’язані з виконанням обстежень стану пам\’ятки.

3.4.8 Роботи з обстеження пам\’ятки потрібно виконувати з дотриманням правил охорони праці, викладених у цих Нормах та інших чинних нормативно-правових актах.

3.4.9 Власник пам\’ятки у випадках, зазначених у 3.4.6-3.4.8, зобов\’язаний забезпечити її обстеження шляхом залучення спеціалізованої реставраційної організації.
Результати обстежень і оцінку технічного стану пам\’ятки слід подавати у вигляді \”Науково-реставраційного звіту про інженерні обстеження\”.

3.4.10 Документами інженерних досліджень повинні бути:
– акт огляду в натурі всіх конструкцій із визначенням технічного стану пам\’ятки;
– акти визначення стану будівельних матеріалів і акти проведених випробувань та лабораторних досліджень;
– акти та висновки проведення статичних та динамічних випробувань несучої спро-можності конструкцій або ступені їх аварійності;
– фотофіксація;
– схеми місць улаштування зондажів, шурфів, розкриттів, місць відбору проб з чіткою їх прив\’язкою, які повинні бути узгоджені з замовником;
– акти відбору всіх проб;
– акти, обміри, схеми з прив\’язками та фотографії, що фіксують всі розкриття;
– картограми з описом всіх тріщин, деформацій, пошкоджень конструкцій пам\’ятки та опорядження фасадів і інтер\’єрів з визначенням їх технічного стану;
– загальні висновки за результатами інженерних досліджень із пропозиціями щодо подальшого збереження або реставрації, оцінки ступеня збереженості, а також прийняття рішень відносно виведення з аварійного стану.

3.4.11 Інженерні обстеження пам\’ятки повинні включати спеціальні обстеження всіх конструкцій, будівельних та опоряджувальних матеріалів, грунтів, основ, водостоків, кліматичних та особливих умов пам\’ятки:

– ознайомлення з конструкціями пам\’ятки, будівельними прийомами регіону;
– проведення статичних та динамічних розрахунків конструкцій;
– огляд у натурі всіх конструкцій і визначення стану будівельних матеріалів, прове-дення лабораторних досліджень;
– визначення несучої здатності конструкцій або ступеня аварійності з фіксацією всіх деформацій;
– стан основ та фундаментів;
– стан покриття та покрівлі;
– стан мурування, металевих і дерев\’яних конструкцій, підлог, зовнішнього та внутрішнього опорядження, архітектурного та художнього оформлення;
– наявність і стан теплотехнічних, сантехнічних та вентиляційних систем та облад-нання;
– наявність ізоляційних покриттів;
– отримання даних про стан прихованих конструкцій та їх основ;
– визначення технічного стану опорядження фасадів та інтер\’єрів;
– інші елементи будівель (споруд) та їх систем, проектування та влаштування яких регламентується відповідними державними будівельними нормами України.

3.4.12 Спеціальні обстеження території, прилеглої до пам\’ятки, рекомендується призначати у тих випадках, коли даних попередніх та інструментальних обстежень недостатньо для прийняття обгрунтованого рішення про технічний стан, функціональну придатність та безпеку подальшої експлуатації пам\’ятки.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *