Архітектурні дослідження
3.3.1 Архітектурні дослідження потрібно виконувати з метою визначення хроно-логічної атрибуції об\’єкта, встановлення етапів його еволюції; визначення меж первісного ядра та частин, що належать до пізніших перебудов; виявлення втрачених та пошкоджених частин і елементів, визначення первісної планувальної структури та технічного стану пам\’ятки.

3.3.2 Архітектурні дослідження розпочинаються з процесу обмірної фіксації (обміру) пам\’ятки і тривають впродовж усього реставраційного циклу, що супроводжується розкриттям шурфів та зондажів на пам\’ятці, а також дослідженнями суміжного культурного шару.

3.3.3 Після камерального опрацювання обмірної фіксації пам\’ятки розробляється програма її досліджень. Для цього складається план досліджень, у тому числі план-схема, на яку наносяться всі місця, що потребують вивчення, та відповідна інформація, отримана під час проведення робіт.

3.3.4 Архітектурні дослідження об\’єкта:
а) включають:
визначення характеру стиків мурування окремих частин об\’єкта (з відповідним картографуванням на плані-схемі досліджень) з наступним визначенням домурованих у різні часи фрагментів;
виготовлення (розроблення) картограм типів мурування (для фасадів та інтер\’єрів);
виконання зондажів із метою розкриття і виявлення історичних фрагментів та окремих характерних деталей об\’єкта. Цей процес супроводжується детальним описом у журналі кожного зондажу в процесі розкриття шарів, а також обміром відкритих елементів та обов\’язковою фотофіксацією етапів розкриття. Місця встановлення зондажів наносяться на план-схему досліджень. Роботи при постановці зондажів виконуються так, щоб не завдати об\’єкту пошкоджень, -знімається лише необхідна для досліджень частина нашарувань, цінні автентичні елементи при цьому зберігаються;
-дослідження типів мурування, дерев\’яних та інших конструкцій; фіксація розмірів цегли \” (цегли-плінфи), каменю, дерев\’яних та металевих елементів; розмірів та характеру швів, видів з\’єднань тощо;
відбір зразків будівельних матеріалів із нанесенням маркованих спеціальними номерами місць відбору на плані-схемі досліджень;
виготовлення (розроблення) картограм із фіксацією втрат, характеру руйнувань, деформацій і деструкції пам\’ятки (плани, фасади, розгортки інтер\’єрів та їх елементів);
Роботи з відбору проб та облаштування зондажів виконуються комісією (робочою групою), до складу якої повинні входити фахівці-реставратори – архітектори, технологи, інженери, археологи тощо;
б) супроводжуються документами:
кресленнями плану-схеми досліджень із позначенням характеру стиків мурування, місць постановки зондажів та відбору зразків будівельних розчинів (М 1:50);
картограмою з позначенням хронологічного розшарування об\’єкта (М 1:50);
– картограмою розгорток стін із позначенням різних типів мурування і будівельних розчинів (М 1:50);
– обмірами зондажів (М 1:10), занесеними в журнал зондажів, та фотофіксацією;
– таблицею типів будівельних та штукатурних розчинів (за візуальними характеристиками їх макроструктури та мікроскопічним хіміко-петрографічним аналізом);
– таблицею типів цегли, будівельної кераміки, дерев\’яних конструкцій тощо;
– картограмою стану пам\’ятки (плани, фасади, розгортки інтер\’єрів) та її елементів із фіксацією характеру руйнувань, деформацій і деструкції.
За необхідності креслення різних картограм можуть бути суміщені.

3.3.5 У процесі обстеження пам\’ятки потрібно зафіксувати:
– розміри об\’єкта та його частин (архітектурний або архітектурно-археологічний обмір);
– сучасне та історичне найменування об\’єкта;
– орієнтовне датування;
– місце та схему його розташування з умовною орієнтацією;
– історичну функціональну типологію об\’єкта;
– характер сучасного використання об\’єкта;
– схематичний архітектурний вигляд об\’єкта ( архітектурні обміри);
– загальну характеристику технічного стану (добрий, задовільний, незадовільний, аварійний, потребує дослідження);
– загальну розпланувально-просторову характеристику об\’єкта;
– характеристику архітектурного рішення;
– стилістичні особливості;
– наявність декоративного оздоблення об\’єкта;
– наявність археологічних знахідок;
– ступінь збереженості об\’єкта;
– наявність візуальних слідів перебудов;
– наявність загрозливих (несприятливих) для існування об\’єкта чинників;
– загальну характеристику будівельного матеріалу (матеріалів);
– загальну характеристику конструктивної схеми (стінова, каркасна тощо);
– стан конструктивних елементів (підмурки, стіни, штукатурка, віконні та дверні заповнення й обрамування, перекриття, підлоги, сходи, крокви, дах, покрівля);
– наявність інженерного обладнання (водогін, каналізація, типи опалення, освітлення, вентиляції, механічні системи).

3.3.6 У залежності від точності вимірів та деталізації елементів обміри об\’єкта культурної спадщини можуть бути:
– схематичними;
– архітектурними;
– архітектурно-археологічними.
Обміри можуть виконуватися поетапно та здійснюватись різними методами, в тому числі вручну за допомогою мірних приладів та геодезичних інструментів, лазерного сканування, фотограмметричним методом тощо і бути комбінованими.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *