Консервація об\’єкта культурної спадщини та упорядкування території повинні включатися до кошторису досліджень.

3.2.10 Якщо під час проведення будь-яких земляних робіт виявлено знахідку археологічного або історичного характеру, виконавець робіт (будівельна чи інша організація) зобов\’язаний зупинити їх подальше ведення і протягом однієї доби повідомити про це відповідний орган охорони культурної спадщини та орган місцевого само-врядування, на території якого проводяться земляні роботи.
Земляні роботи можуть бути відновлені лише згідно з письмовим дозволом від-повідного органу охорони культурної спадщини після завершення археологічних до-сліджень відповідної території.

3.2.11 Виконавець археологічних розвідок і розкопок зобов\’язаний забезпечити відповідно до законодавства:
збереженість виявлених об\’єктів культурної спадщини та передачу рухомих предметів, що мають культурну цінність, визначеній у дозволі установі;
ведення наукової документації, передачу її архівному підрозділу державної наукової установи у порядку, визначеному законодавством;
належну консервацію об\’єкта культурної спадщини;
упорядкування території після завершення робіт.

3.2.12 Для ведення архітектурно-археологічних досліджень нерухомого об\’єкта культурної спадщини, за необхідності, визначаються особливі умови ведення археологічних робіт:
– збереження окремих ділянок пам\’яток нерозкопаними у якості еталонів;
– погодження плану археологічних розкопок пам\’ятки, в якому можуть бути розкриті нерухомі об\’єкти, що підлягають консервації та збереженню, з планами робіт науково-реставраційних організацій;
– відтворення зовнішнього вигляду археологічних пам\’яток (вали, кургани тощо), які є елементами містобудівного і природного середовища, що історично склалося;
– першочергові дослідження пам\’яток археології у районах, де планується проведення будівельних робіт.

3.2.13 Вилучено.
3.2.14 Вилучено.
3.2.15 Вилучено.

3.2.16 Дослідники, які виконували архітектурно-археологічні дослідження на пам\’ятці, у тримісячний термін після завершення робіт відповідно до законодавства повинні здати екземпляр повного звіту про проведені роботи з матеріалами їх фіксації замовнику.

3.2.17 Під час археологічних досліджень архітектурних пам\’яток відповідальний фахівець-археолог координує програму досліджень із головним технологом-реставратором або архітектором проекту.

3.2.18 Архітектурно-археологічні дослідження повинні включати: підготовчі роботи – спеціальне вивчення письмових джерел, збір, обробку та осмислення даних геодезії, геології та геофізики; археологічну розвідку; відбір проб для палеоботанічного, споро-білкового, хімічного та інших аналізів; археологічні дослідження (польові, камеральні роботи); підготовку фото-креслярської документації; виконання аналізів методами природничих наук; аналітичну обробку виявлених матеріалів та написання наукового звіту про проведені дослідження.

3.2.19 Археологічні розвідки є першим польовим дослідженням пам\’ятки. Вони мають на меті здійснити максимально повний зовнішній опис пам\’яток, встановлення їх топографічного положення і збирання \”підйомного\” матеріалу. Розвідка пам\’ятки повинна містити:
– зняття плану пам\’ятки з позначенням на ньому проведених обстежень, слідів попередніх розкопок, природних осипів та всіх інших особливостей, встановлених при зовнішньому огляді пам\’ятки;
– повний опис пам\’ятки, який встановлює її назву, географічне положення, топо-графічні особливості, форму, розмір, орієнтацію, число одиниць у груповій пам\’ятці (ансамблі), характеристику культурного шару (потужність, глибина залягання, наси-ченість знахідками), стан поверхні, поширення знахідок, виявлених на поверхні, історію відомостей про пам\’ятку;
– фотографування пам\’ятки для більш наочного фіксування її вигляду, характеру і деталей;
– збирання \”підйомного\” матеріалу;
– зачистку культурного шару і шурфування.

3.2.20 Архітектурно-археологічні дослідження повинні відповідати вимогам сучасної методики проведення польових досліджень із використанням передових інформаційних технологій. Застосовані пакети програм повинні передбачати суміщення з базами даних вищих рівнів.

3.2.21 Польові роботи (розкопування) починаються розбивкою заздалегідь намічених ділянок розкриття, які повинні мати чіткі геометричні форми з вивіреними кутами та сторонами, точною і зафіксованою на місцевості прив\’язкою до довготривалих (постійних) реперів та сторін світу. Розподілені розкопи фіксують на загальному ситуаційному плані.

3.2.22 При розкопуванні траншеями або широкою площиною біля будівель, що збереглися, розкоп слід планувати так, щоб він прилягав до стіни (фундаменту) своєю вузькою стороною, чи взагалі відносити його від стіни на 1 …З м, щоб підійти згодом до мурування вузькою траншеєю.
При проведенні археологічних досліджень можуть передбачатися розкопи території як навколо пам\’ятки у цілому, так і окремих її частин.

3.2.23 Земляні розкриття слід виконувати тільки вручну в присутності археолога, відповідального за розкопування, пошарово-квадратним методом товщиною шару не більше 20 см з фіксацією знахідок по цих же шарах по вертикалі, а в плані – за квадратами. За необхідності автор-дослідник може вибирати грунт та фіксувати ситуацію за об\’єктами та комплексами.

3.2.24 Замовнику та виконавцю робіт не дозволяється розпочинати розкоп, якщо не вирішені питання збереження пам\’ятки, консервації розколу та відновлення місцевості. Тому частина коштів повинна резервуватися для його захисту. Якщо немає можливості такої гарантії, то початок розкопів потрібно відкласти на майбутнє.

3.2.25 Після зняття кожного шару грунту дно розкопу слід точно горизонтально зачистити для виявлення кольорових плям, перекопів, ям, вогнищ, контурів будівель тощо. Стінки зачищаються точно по вертикалі і рівно за відбитими на землі краями розкопу.

3.2.26 Для контролю й отримання розрізів на розкопі необхідно залишати стра-тиграфічні брівки (не менше двох по осях розкопів).

3.2.27 Виявлені в розколі споруди чи їх залишки слід не руйнувати, їх потрібно обережно розчистити, залишаючи на своєму місці всі елементи, які слабо тримаються, частини мурувань, стін, що впали, а також не з\’ясовані на цей момент деталі. Розчищена картина фіксується в цілому, після чого продовжується заглиблення розкопу на ділянках, що не зайняті спорудою. Інформативні фрагменти розвалу потрібно зберігати на місцях їх знаходження.

3.2.28 Розкопування широкою площиною дають більш повну інформацію про пам\’ятки старожитності території. Залежно від ситуації (наявності робочої сили, доступності площі) таке розкриття потрібно здійснювати окремими ділянками, розмічаючи прямокутні ділянки розкриття розміром від5мх5мдо10мх10м і більше, з подальшим їх засипанням або консервацією при розкритті наступної ділянки.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *