Розроблення науково-проектної документації на проведення реставраційних, консерваційних, ремонтних робіт на пам\’ятці та робіт із відновлення, пристосування, музеєфікації здійснюється згідно з цими Нормами та нормативними документами, які регламентують склад та порядок розроблення зазначеної науково-проектної документації (ДБН А.2.2-6), а також нормативними документами для будівництва (ДБН А.2.2-3) в тій частині, яка не суперечить нормативним документам на проведення науково-реставраційних робіт.

2.2 Науково-проектна документація на реставрацію об\’єктів культурної спадщини включає такі розділи:
– попередні роботи;
– комплексні наукові дослідження;
– ескізний проект реставрації;
– робоча документація;
– науково-технічний супровід (за необхідності);
– науково-реставраційний звіт.

2.3 Зміст і склад науково-проектної документації встановлюються реставраційним завданням відповідно до нормативних документів України, які регламентують склад та порядок розроблення науково-проектної документації на проведення робіт з реставрації, консервації, реабілітації, ремонту, музеєфікації, та пристосування.

2.4 Попередні роботи здійснюються з метою ознайомлення з пам\’яткою, її технічним станом та з наявною документацією; збору або підготовки вихідної і дозвільної до-кументації; розробки концептуальних рішень чи програми науково-реставраційних робіт, складання реставраційного завдання на розробку науково-проектної документації; забезпечення випуску науково-проектної документації для виконання протиаварійних робіт.
Роботи з цього розділу можуть бути виконані на підставі окремого контракту (договору).
Склад і зміст попередніх робіт на пам\’ятці визначаються ДБН А.2.2-6.

2.5 Комплексні наукові дослідження проводяться з метою отримання матеріалів про культурно-історичну і архітектурно-художню цінність пам\’ятки, даних для обгрунтування рішень подальшого її збереження та реставрації, оцінки ступеня збереженості конструкцій і матеріалів пам\’ятки, прийняття рішень для виведення споруди з незадовільного стану.
Розділ \”Комплексні наукові дослідження\” є науковим обгрунтуванням проектних рішень і повинен бути підготовлений удвох напрямах:
– історико-архівні і бібліографічні дослідження;
– натурні дослідження.

2.6 Розділ \”Ескізний проект\” повинен містити: принципові архітектурні, інженерні, конструктивні і технологічні рішення з реставрації пам\’ятки відповідно до наукових обгрунтувань комплексних наукових досліджень і включати пояснювальну записку та креслення.

2.7 Склад і зміст \”ескізного проекту\” та \”робочої документації\” визначаються відповідно до вимог розділу 2 ДБН А.2.2-6.

2.8 \”Кошторисна документація\” на виконання науково-дослідних та проектних робіт повинна розроблятися згідно з чинними нормативними актами і затверджуватися при укладанні основного договору або додаткових угод.

2.9 Після завершення ремонтно-реставраційних робіт на пам\’ятці або якогось їх етапу, визначеного науково-проектною документацією, науковим керівником за участю спеціалістів, що здійснюють авторський нагляд за проведенням робіт та науково-технічний супровід, складається \”Науково-реставраційний звіт\” відповідно до вимог ДБН А.2.2-6.

2.10 Оформлення проектної документації здійснюється відповідно до вимог розділу 4 ДБН А.2.2-6.

2.11 Проектна документація на виконання реставраційних, консерваційних та ре-монтних робіт на пам\’ятках повинна включати обгрунтування розробки санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів при виконанні робіт у зоні санітарної охорони.

2.12 При проектуванні різних видів протизсувних та протиобвальних споруд заходи захисту потрібно вибирати на основі розрахунків загальної і місцевої стійкості схилів (відкосів).

2.13 При проектуванні споруд інженерного захисту потрібно прораховувати мож-ливість баражування підземного стоку і передбачати відповідні технічні рішення щодо відведення дощової води.

2.14 При проектуванні підсилення для кожної будівлі або споруди необхідно визна-чити розрахунковий тиск на грунт до підсилення та після нього, виходячи з величин очікуваних абсолютних осідань та різниці їх в різних точках будівлі або споруди в плані, які залежать від:
– інженерно-геологічних та гідрогеологічних умов розташування об\’єкта, який реставрується;
– інтенсивності навантажень в різних його частинах;
– фізико-механічних характеристик грунтів основи, що залягають на різних глибинах;
– здатності споруди рухатись за осіданнями грунту, її загальної жорсткості або жорсткості її окремих конструктивних елементів.

2.15 Проектна документація на реставрацію чи консервацію фундаментів повинна містити:
– результати обстеження з визначенням стану збереженості;
– картограми фундаментів з позначками пошкоджень, тріщин тощо;
– прийняті методи підсилення, реставрації, консервації чи пристосування.

2.16 При підсиленні фундаментів, що знаходяться під навантаженням існуючих споруд пам\’ятки в робочій документації повинно бути обумовлено граничне навантаження на підсилювану конструкцію, а за необхідності – значення розвантажувального зусилля, при якому забезпечується необхідне співвідношення граничного навантаження до діючого. Значення розвантажувального зусилля необхідно контролювати за допомогою контрольно-вимірювальних приладів і пристроїв.

2.17 У робочій документації потрібно передбачати такі методи обробки поверхонь при їх підготовці до підсилення:
– видалення забруднень;
– створення шорсткості з оголеною поверхнею;
– створення шпонок різного обрису.
Поверхні ділянок, що підлягають обробці, повинні бути вказані в робочій доку-ментації.

2.18 При розробці проекту підсилення основ та фундаментів потрібно обгрунтовано вибрати спосіб підсилення, визначити і розробити креслення на окремі його елементи.

2.19 У проекті повинна бути встановлена необхідність влаштування тимчасового кріплення вертикальних стінок траншей залежно від глибини, виду і стану грунту, гідрогеологічних умов, навантажень на брівці та інших місцевих умов. Максимальну глибину траншей із незакріпленими вертикальними стінками слід приймати відповідно до СНиП ІІІ-4-80. При влаштуванні траншей з ухилами їх ухил визначається проектом.

2.20 У проекті повинні бути вказані типи та фізико-механічні характеристики грунтів для засипки пазух фундаментів.

2.21 Методи та способи укріплення матеріалів фундаментів визначаються проектом.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *