Конт.:

Олег Прокопенко

Кандидат наук, архитектор в Киеве Tel, Viber +38 063 608 7812


Архитектурное проектирование зданий
1117 20

Зміст і склад науково-проектної документації встановлюється реставраційним завданням.

Олег Прокопенко - кандидат наук, архитектор в Киеве, дизайн-проекты. Веб, медиа, IT и программирование. Получение стройпаспорта, градусловий! Анализ земельных участков под застройку с разработкой архитектурной концепции. Опыт государственной службы в центральном органе гос. исп. власти.

Автор: Oleg | Раздел: Справочник заказчика | Просмотров: 29 Зміст і склад науково-проектної документації встановлюється реставраційним завданням.
2.2 Науково-проектна документація на реставрацію об'єктів культурної спадщини розробляється поста-дійно, на основі наукових досліджень, що ведуться на всіх етапах реставрації, і включає такі розділи:
- попередні роботи;
- комплексні наукові дослідження;
- ескізний проект реставрації;
- робоча документація;

- науково-технічний супровід

- науково-реставраційний звіт.
2.3 Попередні роботи здійснюються з метою розроблення концептуальних рішень щодо реставрації об'-єкта культурної спадщини і включають:
- визначення технічного стану;
- попередні дослідження;
- розроблення вихідної документацій;
- протиаварійні та невідкладні консерваційні роботи (за необхідності).
2.3.1 Визначення технічного стану включає складання:
- акта технічного стану об'єкта культурної спадщини з фотофіксацією (додаток Г);
- акта визначення категорії складності (додаток Д);
- акта втрати первісного вигляду (додаток Е).
2.3.2 Попередні дослідження в залежності від стану пам'ятки включають:
- схематичні обміри та визначення об'єму пам'ятки;
- фотофіксацію перед початком реставраційних робіт;
- короткі історико-бібліографічні відомості;
- попередні науково-технологічні обстеження;
- попередні археологічні обстеження;
- попередні інженерні обстеження;
- програму (план) натурних досліджень зі схемами місць улаштування зондажів, шурфів, встановлення будівельних риштувань, розкриття конструкцій і відбору зразків матеріалів тощо;
- програму (план) та кошторисний розрахунок на виконання науково-проектних робіт;
- концептуальні рішення або програму науково-реставраційних робіт;
- кошторисні розрахунки (за необхідності).
2.3.3 Вихідна документація включає:
- лист-замовлення на розроблення науково-проектної документації;
- реставраційне завдання на розроблення науково-проектної документації (додаток Ж);
- архітектурно-планувальне завдання (за необхідності);
- акти про стан об'єкта, зазначені в п. 2.3.1;
- інші вихідні дані, необхідні для проектування (на вимогу проектної організації).
Реставраційне завдання на розроблення науково-проектної документації (далі - реставраційне
завдання) визначає склад, зміст і мету комплексних науково-дослідних та науково-проектних робіт, принци-пові підходи, технічні вимоги та основні заходи щодо реставрації.
Архітектурно-планувальне завдання (згідно з нормативними актами на проектування) розробляється ра-зом із реставраційним завданням, за необхідності розробки проектної документації на пристосування пам'я-тки - у випадку реставрації пам'ятки зі зміною її функціонального призначення, розпланувально-просторових характеристик чи характеру благоустрою прилеглої території.
2.3.4 Науково-проектна документація на протиаварійні та невідкладні консерваційні роботи в залежності від стану пам'ятки включає:
- висновки та рекомендації щодо проведення протиаварійних і невідкладних консерваційних робіт;
- проектну документацію в обсязі, необхідному для забезпечення проведення протиаварійних та невід-кладних робіт (у тому числі робочу документацію або окремі робочі креслення на виконання протиаварій-них робіт);
- локальні кошториси на проведення протиаварійних та невідкладних робіт.
2.3.5 Попередні роботи є передпроектною стадією і можуть бути виконані на підставі окремого контрак-ту (договору).
2.4 Комплексні наукові дослідження проводяться для отримання матеріалів про культурну, історичну і наукову цінність пам'ятки, архітектурні параметри, інженерні та технологічні характеристики: оцінки ступеня збереженості конструкцій і матеріалів пам'ятки, результатів досліджень її температурно-вологісного режи-му, гідрологічних умов, стану ґрунтів і фундаментів; вияснення впливів антропогенних та техногенних наван-тажень і кліматичних факторів, даних для обґрунтування рішень щодо подальшого збереження та рестав-рації, прийняття рішень щодо виведення споруди з незадовільного стану.
Комплексні наукові дослідження є науковим обгрунтуванням проектних рішень і обов'язковою складо-вою науково-проектної документації та включають:
- історико-архівні і бібліографічні дослідження;
- натурні дослідження.
2.4.1 Історико-архівні і бібліографічні дослідження включають: пошук (виявлення), збір, систематизацію інформації, вивчення існуючих джерел інформації, що стосуються пам'ятки, та узагальнення одержаних ре-зультатів. Результати досліджень оформляються у вигляді звіту (історичної довідки) і входять до наукового звіту про дослідження пам'ятки.

 



Комментарии по данной теме: Зміст і склад науково-проектної документації встановлюється реставраційним завданням.

 

Порядок видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки затверджений наказом Мінрегіону України від 05.07.2011 № 103 та діє в редакції наказу Мінрегіону України від 25.02.2013 № 66. Будівельний паспорт забудови земельної ділянки визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного) з площею до 300 кв.м., господарських будівель, споруд, гаражів, елементів інженерного захисту, благоустрою та озеленення на земельній ділянці. Порядок розроблення проектної документації на будівництво об'єктів затверджено наказом Мінрегіону України від 16.05.2011 № 45. Порядок надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст затверджено наказом Мінрегіону України від 07.07.2011 № 109. Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466. Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461. Прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадянських будинків та будівель і споруд сільськогосподарського призначення 1 та 2 категорії складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж відбувається відповідно до наказу Мінрегіону України від 19.03.2013 № 95, зареєстрованого в Мін'юсті України 15 квітня 2013 року за № 612/23144.

Олег Викторович - кандидат наук, сертифицированный архитектор. Районы Киева: Голосеевский, Святошинский, Соломенский, Оболонский, Подольский, Печерский, Шевченковский, Дарницкий, Днепровский, Деснянский. Районы Киевской области: Барышевский, Белоцерковский, Богуславский, Бориспольский, Бородянский, Броварский, Васильковский, Володарский, Вышгородский, Згуровский, Иванковский, Кагарлыкский, Киево-Святошинский, Макаровский, Мироновский, Обуховский, Переяслав-Хмельницкий, Полесский, Ракитнянский, Сквирский, Ставищенский, Таращанский, Тетиевский, Фастовский, Яготинский.