Зміст і склад науково-проектної документації встановлюється реставраційним завданням.
2.2 Науково-проектна документація на реставрацію об\’єктів культурної спадщини розробляється поста-дійно, на основі наукових досліджень, що ведуться на всіх етапах реставрації, і включає такі розділи:
– попередні роботи;
– комплексні наукові дослідження;
– ескізний проект реставрації;
– робоча документація;

– науково-технічний супровід

– науково-реставраційний звіт.
2.3 Попередні роботи здійснюються з метою розроблення концептуальних рішень щодо реставрації об\’-єкта культурної спадщини і включають:
– визначення технічного стану;
– попередні дослідження;
– розроблення вихідної документацій;
– протиаварійні та невідкладні консерваційні роботи (за необхідності).
2.3.1 Визначення технічного стану включає складання:
– акта технічного стану об\’єкта культурної спадщини з фотофіксацією (додаток Г);
– акта визначення категорії складності (додаток Д);
– акта втрати первісного вигляду (додаток Е).
2.3.2 Попередні дослідження в залежності від стану пам\’ятки включають:
– схематичні обміри та визначення об\’єму пам\’ятки;
– фотофіксацію перед початком реставраційних робіт;
– короткі історико-бібліографічні відомості;
– попередні науково-технологічні обстеження;
– попередні археологічні обстеження;
– попередні інженерні обстеження;
– програму (план) натурних досліджень зі схемами місць улаштування зондажів, шурфів, встановлення будівельних риштувань, розкриття конструкцій і відбору зразків матеріалів тощо;
– програму (план) та кошторисний розрахунок на виконання науково-проектних робіт;
– концептуальні рішення або програму науково-реставраційних робіт;
– кошторисні розрахунки (за необхідності).
2.3.3 Вихідна документація включає:
– лист-замовлення на розроблення науково-проектної документації;
– реставраційне завдання на розроблення науково-проектної документації (додаток Ж);
– архітектурно-планувальне завдання (за необхідності);
– акти про стан об\’єкта, зазначені в п. 2.3.1;
– інші вихідні дані, необхідні для проектування (на вимогу проектної організації).
Реставраційне завдання на розроблення науково-проектної документації (далі – реставраційне
завдання) визначає склад, зміст і мету комплексних науково-дослідних та науково-проектних робіт, принци-пові підходи, технічні вимоги та основні заходи щодо реставрації.
Архітектурно-планувальне завдання (згідно з нормативними актами на проектування) розробляється ра-зом із реставраційним завданням, за необхідності розробки проектної документації на пристосування пам\’я-тки – у випадку реставрації пам\’ятки зі зміною її функціонального призначення, розпланувально-просторових характеристик чи характеру благоустрою прилеглої території.
2.3.4 Науково-проектна документація на протиаварійні та невідкладні консерваційні роботи в залежності від стану пам\’ятки включає:
– висновки та рекомендації щодо проведення протиаварійних і невідкладних консерваційних робіт;
– проектну документацію в обсязі, необхідному для забезпечення проведення протиаварійних та невід-кладних робіт (у тому числі робочу документацію або окремі робочі креслення на виконання протиаварій-них робіт);
– локальні кошториси на проведення протиаварійних та невідкладних робіт.
2.3.5 Попередні роботи є передпроектною стадією і можуть бути виконані на підставі окремого контрак-ту (договору).
2.4 Комплексні наукові дослідження проводяться для отримання матеріалів про культурну, історичну і наукову цінність пам\’ятки, архітектурні параметри, інженерні та технологічні характеристики: оцінки ступеня збереженості конструкцій і матеріалів пам\’ятки, результатів досліджень її температурно-вологісного режи-му, гідрологічних умов, стану ґрунтів і фундаментів; вияснення впливів антропогенних та техногенних наван-тажень і кліматичних факторів, даних для обґрунтування рішень щодо подальшого збереження та рестав-рації, прийняття рішень щодо виведення споруди з незадовільного стану.
Комплексні наукові дослідження є науковим обгрунтуванням проектних рішень і обов\’язковою складо-вою науково-проектної документації та включають:
– історико-архівні і бібліографічні дослідження;
– натурні дослідження.
2.4.1 Історико-архівні і бібліографічні дослідження включають: пошук (виявлення), збір, систематизацію інформації, вивчення існуючих джерел інформації, що стосуються пам\’ятки, та узагальнення одержаних ре-зультатів. Результати досліджень оформляються у вигляді звіту (історичної довідки) і входять до наукового звіту про дослідження пам\’ятки.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *