Конт.:

Олег Прокопенко

Кандидат наук, архитектор в Киеве Tel, Viber +38 063 608 7812


Архитектурное проектирование зданий
1117 20

Порядок розроблення, затвердження та склад науково-проектної документації щодо музеєфікації археологічної пам'ятки

Олег Прокопенко - кандидат наук, архитектор в Киеве, дизайн-проекты. Веб, медиа, IT и программирование. Получение стройпаспорта, градусловий! Анализ земельных участков под застройку с разработкой архитектурной концепции. Опыт государственной службы в центральном органе гос. исп. власти.

Автор: Oleg | Раздел: Справочник заказчика | Просмотров: 155 Порядок розроблення, затвердження та склад науково-проектної документації щодо музеєфікації археологічної пам'ятки
2.1. Під час проведення дослідницьких розкопок щойно виявленого об'єкта археологічної спадщини дослідником археологічної спадщини (археологом) визначається експозиційний потенціал об'єкта.
У разі позитивного висновку стосовно експозиційних можливостей об'єкта археолог здійснює первинну консервацію досліджуваної ділянки, здійснює підготовку та подає до відповідного органу охорони культурної спадщини облікову документацію на щойно виявлений археологічний об'єкт, а також пропозиції щодо його музеєфікації.
2.2. Облікова документація на щойно виявлений археологічний об'єкт повинна містити опис характерних властивостей, що становлять його наукову (археологічну), антропологічну, естетичну цінність, опис стану збереженості матеріальної структури, його автентичності та експозиційного потенціалу.
2.3. Ініціаторами музеєфікації взятих на облік згідно з вимогами законодавства про охорону культурної спадщини археологічних пам'яток, крім археологів, можуть бути органи місцевого самоврядування, державні установи та громадські організації, діяльність яких пов'язана з охороною культурної спадщини.
2.4. Пропозиції щодо музеєфікації археологічних пам'яток подаються відповідно до категорії пам'ятки:
щодо пам'яток національного значення - до центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини;
щодо пам'яток місцевого значення - до органів охорони культурної спадщини відповідно Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.
2.5. Відповідний орган охорони культурної спадщини на підставі висновку науково-методичної чи консультативної ради приймає рішення щодо доцільності музеєфікації археологічної пам'ятки та визначає джерела фінансування цих робіт.
2.6. На підставі рішення відповідного органу охорони культурної спадщини ініціатор музеєфікації археологічної спадщини замовляє розроблення відповідної науково-проектної документації. При цьому до розробки відповідного проекту музеєфікації археологічної пам'ятки повинен залучатися археолог, який займається або займався раніше дослідженнями цієї пам'ятки.
2.7. Науково-проектна документація щодо музеєфікації археологічної пам'ятки складається з матеріалів комплексних бібліографічних, архівних та археологічних досліджень, натурних обмірів, картографії та фотофіксації.
2.8. До складу науково-проектної документації щодо музеєфікації археологічної пам'ятки входять:
історична довідка про пам'ятку;
експертні висновки щодо автентичності пам'ятки та стану збереженості її матеріальної структури;
обґрунтування наукової та експозиційної цінності пам'ятки, оцінка її ролі в природному або культурному ландшафті;
проектні рішення щодо комплексу заходів з консервації археологічних залишків, облаштування безпечних підходів до пам'ятки, а в разі необхідності заходів по її реставрації та реабілітації.
Проектна документація повинна бути детально проілюстрована матеріалами фотофіксації та картографування, а також кресленнями, виконаними на підставі натурних обмірів.
2.9. Музеєфікація здійснюються за наявності письмового дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини на підставі погодженої з ним і затвердженої в установленому порядку науково-проектної документації.

 



Комментарии по данной теме: Порядок розроблення, затвердження та склад науково-проектної документації щодо музеєфікації археологічної пам'ятки

 

Порядок видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки затверджений наказом Мінрегіону України від 05.07.2011 № 103 та діє в редакції наказу Мінрегіону України від 25.02.2013 № 66. Будівельний паспорт забудови земельної ділянки визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного) з площею до 300 кв.м., господарських будівель, споруд, гаражів, елементів інженерного захисту, благоустрою та озеленення на земельній ділянці. Порядок розроблення проектної документації на будівництво об'єктів затверджено наказом Мінрегіону України від 16.05.2011 № 45. Порядок надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст затверджено наказом Мінрегіону України від 07.07.2011 № 109. Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466. Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461. Прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадянських будинків та будівель і споруд сільськогосподарського призначення 1 та 2 категорії складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж відбувається відповідно до наказу Мінрегіону України від 19.03.2013 № 95, зареєстрованого в Мін'юсті України 15 квітня 2013 року за № 612/23144.

Олег Викторович - кандидат наук, сертифицированный архитектор. Районы Киева: Голосеевский, Святошинский, Соломенский, Оболонский, Подольский, Печерский, Шевченковский, Дарницкий, Днепровский, Деснянский. Районы Киевской области: Барышевский, Белоцерковский, Богуславский, Бориспольский, Бородянский, Броварский, Васильковский, Володарский, Вышгородский, Згуровский, Иванковский, Кагарлыкский, Киево-Святошинский, Макаровский, Мироновский, Обуховский, Переяслав-Хмельницкий, Полесский, Ракитнянский, Сквирский, Ставищенский, Таращанский, Тетиевский, Фастовский, Яготинский.