Разработка детальных планов территории в Киеве

Містобудівна документація
Містобудівна документація – затверджені текстові і графічні матеріали, якими регулюється планування, забудова та інше використання територій.

До компетенції сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування на відповідній території належить затвердження відповідно до законодавства місцевих програм, генеральних планів відповідних населених пунктів, планів зонування територій, а за відсутності затверджених в установленому законом порядку планів зонування території – детальних планів територій.
 
Визначення територій та використання земель для містобудівних потреб
Визначення територій для містобудівних потреб здійснюється відповідно до затвердженої містобудівної документації з урахуванням планів земельно-господарського устрою.
 
Розроблення містобудівної документації з планування території на місцевому рівні
 
     Рішення про розроблення генерального плану, плану зонування території, детального плану території, яка розташована в межах населеного пункту, а також внесення змін до цієї містобудівної документації приймає відповідна сільська, селищна, міська рада.
 
     Рішення про розроблення детального плану території, яка розташована за межами населеного пункту, або внесення змін до нього приймає відповідна районна державна адміністрація, а в разі відсутності адміністративного району – відповідно Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.
 
     Замовником розроблення містобудівної документації з планування території на місцевому рівні або внесення змін до неї є:
     при розробленні генерального плану населеного пункту, плану зонування території, а також детального плану території, яка розташована в межах населеного пункту, – виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації;
     при розробленні детального плану території, яка розташована за межами населеного пункту, – районна державна адміністрація, а в разі відсутності адміністративного району – відповідно Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.
 
     Замовник розроблення містобудівної документації з планування території на місцевому рівні та внесення змін до неї визначає джерела фінансування розроблення містобудівної документації та організовує її розроблення.
 
     Генеральний план населеного пункту та план зонування території розробляється суб\’єктами господарювання, які мають в своєму складі архітектора, що має кваліфікаційний сертифікат.
 
     Детальний план території розробляється суб\’єктами господарювання, які мають у своєму складі архітектора, що має кваліфікаційний сертифікат.
 
     План зонування території розробляється для всієї території населеного пункту або для її частини (кварталу, мікрорайону, іншого планувального утворення), першочергово – для історичних ареалів; інвестиційно привабливих територій; сформованих сельбищних територій існуючої забудови, де передбачаються окремі локальні перетворення, можлива реконструкція або розміщення окремих будівель і споруд. Послідовність розроблення та площі територій населеного пункту, для яких розробляються плани зонування, визначає відповідний уповноважений орган містобудування та архітектури згідно з генеральним планом населеного пункту.
 
     Детальний план території розробляється для територій житлових районів, мікрорайонів, кварталів нової забудови, комплексної реконструкції кварталів, мікрорайонів застарілого житлового фонду, територій виробничої, рекреаційної та іншої забудови. Послідовність розроблення та площі територій, для яких розробляються детальні плани, визначає відповідний уповноважений орган містобудування та архітектури відповідно до генерального плану населеного пункту, а якщо територія розташована за межами населеного пункту, відповідно до схеми планування території району (в разі відсутності адміністративного району – відповідно до схеми планування території Автономної Республіки Крим, області).
 
     Крім функцій, визначених у пункті 1.4 розділу I цього Порядку, замовник розроблення містобудівної документації з планування території на місцевому рівні:
     звертається до обласної державної адміністрації, Ради міністрів Автономної Республіки Крим (для міст обласного та республіканського Автономної Республіки Крим значення), Мінрегіону України (для міст Києва та Севастополя) щодо визначення державних інтересів для їх урахування під час розроблення генерального плану населеного пункту; 
     забезпечує проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів у проекті містобудівної документації на місцевому рівні в порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 N 555 \”Про затвердження Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні\”.
 
     Крім функцій, передбачених у пункті 1.5 розділу I цього Порядку, розробник містобудівної документації на місцевому рівні:
     бере участь у розгляді пропозицій громадськості до проекту генерального плану, плану зонування території, детального плану території в процесі проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів;
     доопрацьовує в разі необхідності проект містобудівної документації за результатами розгляду на архітектурно-містобудівній раді та громадських слухань щодо врахування громадських інтересів.
 
     Генеральні плани населених пунктів, плани зонування території та зміни до них затверджуються відповідними сільськими, селищними, міськими радами.
 
     Детальний план території, яка розташована в межах населеного пункту, розглядається і затверджується виконавчим органом сільської, селищної, міської ради, а за відсутності затвердженого в установленому порядку плану зонування території – відповідною сільською, селищною, міською радою протягом 30 днів з дня його подання. 
 
     Детальний план території, розташованої за межами населеного пункту, розглядається і затверджується відповідною районною державною адміністрацією протягом 30 днів з дня його подання, а в разі відсутності адміністративного району – відповідно Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями. 
 
     Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, відповідна районна державна адміністрація забезпечують оприлюднення детального плану території протягом 10 днів з дня його затвердження. 
 
    Експертизі містобудівної документації на місцевому рівні підлягають генеральні плани міст.
 
 
 
 
 

Детальний план розробляється з метою:
– уточнення у більш крупному масштабі положень генерального плану населеного пункту, схеми планування території району;
– уточнення планувальної структури і функціонального призначення території, просторової композиції, параметрів забудови та ландшафтної організації частини території населеного пункту або території за його межами;
– визначення функціонального призначення та параметрів забудови окремої земельної ділянки за межами населеного пункту з метою розміщення об’єкта будівництва;
– формування принципів планувальної організації забудови;
– встановлення червоних ліній та ліній регулювання забудови;
– виявлення та уточнення територіальних ресурсів для всіх видів функціонального використання території;
– визначення всіх планувальних обмежень використання території згідно з державними будівельними нормами та санітарно-гігієнічними нормами;
– визначення параметрів забудови окремих земельних ділянок;
– уточнення містобудівних умов та обмежень згідно з планом зонування у разі його наявності;
– визначення містобудівних умов та обмежень у разі відсутності плану зонування;
– обґрунтування потреб формування нових земельних ділянок та визначення їх цільового призначення, зображення існуючих земельних ділянок та їх функціонального використання;
– визначення потреб у підприємствах та установах обслуговування, місць їх розташування;
– забезпечення комплексності забудови території;
– визначення доцільності, обсягів, послідовності реконструкції забудови;
– створення належних умов охорони і використання об\’єктів культурної спадщини та об’єктів природно-заповідного фонду, інших об\’єктів, що підлягають охороні відповідно до законодавства;
– визначення напрямів, черговості та обсягів подальшої діяльності щодо: попереднього проведення інженерної підготовки та інженерного забезпечення території; створення транспортної інфраструктури;
організації транспортного і пішохідного руху, розміщення місць паркування транспортних засобів;
охорони та поліпшення стану навколишнього середовища, забезпечення екологічної безпеки; комплексного благоустрою та озеленення; використання підземного простору тощо.
 
 
 Склад та зміст детального плану надано для території кварталів, мікрорайонів житлової забудови. У разі розроблення детального плану території громадського, виробничого, курортного, оздоровчого, ландшафтно-рекреаційного або багатофункціонального призначення, колективних садів, дач склад та зміст текстових і графічних матеріалів, а також техніко-економічних показників визначаються у завданні на розроблення детального плану з урахуванням відповідних будівельних норм і стандартів.
Затверджений детальний план є основою для визначення вихідних даних для:
– розроблення проектів забудови територій мікрорайонів, кварталів, комплексів забудови, окремих земельних ділянок;
– відведення, вилучення земельних ділянок, встановлення та зміни їх цільового призначення, розміщення об’єктів будівництва, реконструкції забудови;
– визначення (уточнення) містобудівних умов та обмежень;
– проектування будинків і споруд різного призначення;
– проектування мереж і споруд інженерно-транспортної інфраструктури та інженерного забезпечення території;
– проведення гідравлічних розрахунків інженерних мереж;
– проведення містобудівних розрахунків у разі інвестиційних намірів щодо забудови або зміни допустимого виду використання об’єкта нерухомого майна;
– розроблення схеми санітарного очищення і прибирання територій;
– розроблення проектів земельних відводів окремих земельних ділянок;
– розроблення проектів землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб.
У детальному плані враховуються інвестиційні наміри будівництва для відповідної території на етап реалізації від 3 років до 7 років та надаються орієнтовні показники на розрахунковий етап генерального плану населеного пункту.
У разі внесення змін до генерального плану, плану зонування територій населеного пункту або схеми планування території району, які стосуються території, охопленої чинним детальним планом території, обов’язковим є внесення відповідних змін до детального плану цієї території.
 Внесення змін до детального плану за умови його відповідності генеральному плану, плану зонування населеного пункту або схеми планування території району здійснюється шляхом розроблення проекту внесення змін до нього, його погодження та затвердження. Після затвердження відповідного проекту внесення змін він стає невід’ємною складовою частиною детального плану.
 
ПОРЯДОК проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні
 
Загальні положення
 
     1. Цей Порядок визначає механізм проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні: генеральних планів населених пунктів, планів зонування та детальних планів територій (далі – містобудівна документація).
 
     2. Проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів у проектах містобудівної документації здійснюється під час розроблення відповідних проектів містобудівної документації.
 
     3. Сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи відповідно до частини третьої статті 21 Закону України \”Про регулювання містобудівної діяльності\” ( 3038-17 ) забезпечують: { Абзац перший пункту 3 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 532 ( 532-2013-п ) від 24.07.2013 }
 
     оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення проектів містобудівної документації з прогнозованими правовими, економічними та екологічними наслідками;
 
     оприлюднення розроблених проектів містобудівної документації і доступ громадськості до зазначеної інформації;
 
     реєстрацію, розгляд та узагальнення пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації;
 
     узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками проектів містобудівної документації через погоджувальну комісію (у разі її утворення); { Абзац п’ятий пункту 3 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 532 ( 532-2013-п ) від 24.07.2013 }
 
     оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації.
 
     4. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад оприлюднюють у двотижневий строк прийняті органами місцевого самоврядування рішення щодо розроблення проектів містобудівної документації шляхом опублікування таких рішень у засобах масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення на офіційному веб-сайті відповідного органу місцевого самоврядування.
 
     Оприлюднення розроблених в установленому законодавством порядку проектів містобудівної документації здійснюється не пізніш як у місячний строк з дня їх подання розробником до виконавчого органу сільської, селищної, міської ради шляхом розміщення матеріалів (планшетів, макетів) у визначеному органом місцевого самоврядування місці та інформування громадян через розповсюдження брошур і повідомлень, засоби масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення інформації на офіційному веб-сайті відповідного органу місцевого самоврядування.
 
     5. Повідомлення про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості у проекті містобудівної документації має містити:
 
     1) інформацію про мету, склад та зміст містобудівної документації, викладену у скороченій та доступній для широкої громадськості формі;
 
     2) основні техніко-економічні показники, зокрема графічні матеріали, що відображають зміст містобудівної документації;
 
     3) відомості про замовника та розробника проектів містобудівної документації та підстави для їх розроблення;
 
     4) інформацію про місце і строки ознайомлення з проектом містобудівної документації;
 
     5) інформацію про посадову особу органу місцевого самоврядування, відповідальну за організацію розгляду пропозицій;
 
     6) відомості про строк подання і строк завершення розгляду пропозицій;
 
     7) інформацію стосовно запланованих інформаційних заходів (презентація, прилюдне експонування, телевізійні програми, публічні конференції тощо).
 
     Осіб, які забезпечують роботу з розгляду пропозицій громадськості, призначає орган місцевого самоврядування. Зазначені особи є відповідальними за автентичність проектів містобудівної документації.
 
     6. Підставою для подання пропозицій до проектів містобудівної документації відповідному органу місцевого самоврядування є повідомлення про початок процедури їх розгляду.
 
     7. Пропозиції до проектів містобудівної документації мають право подавати:
 
     1) повнолітні дієздатні фізичні особи, які проживають на території, щодо якої розроблено відповідний проект містобудівної документації на місцевому рівні;
 
     2) юридичні особи, об\’єкти нерухомого майна яких розташовані на території, щодо якої розроблено відповідний проект містобудівної документації на місцевому рівні;
 
     3) власники та користувачі земельних ділянок, розташованих на території, щодо якої розроблено проект містобудівної документації, та на суміжних з нею територіях;
 
     4) представники органів самоорганізації населення, діяльність яких поширюється на відповідну територію;
 
     5) народні депутати України, депутати відповідних місцевих рад.
 
     8. Пропозиції, подані особами, не визначеними пунктом 7 цього Порядку, або подані після встановленого органом місцевого самоврядування строку, залишаються без розгляду.
 
Подання, розгляд та врахування
пропозицій громадськості
 
     9. Відповідно до частини шостої статті 21 Закону України \”Про регулювання містобудівної діяльності\” ( 3038-17 ) пропозиції подаються громадянами у письмовому вигляді із зазначенням прізвища, ім\’я та по батькові, місця проживання, особистим підписом і повинні містити обґрунтування з урахуванням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів та правил.
 
     10. Особи, які забезпечують проведення робіт з розгляду таких пропозицій, повідомляють через засоби масової інформації, що поширюються на відповідній території, та офіційний веб-сайт відповідного органу місцевого самоврядування про місце подання таких пропозицій.
 
     11. Пропозиції громадськості підлягають реєстрації органом місцевого самоврядування та розглядаються розробником і замовником проектів містобудівної документації у місячний строк.
 
     За результатами розгляду пропозицій заявнику надається відповідь про їх врахування або обґрунтована відмова.
 
     У разі наявності пропозицій громадськості, рішення про врахування яких розробник і замовник не можуть прийняти самостійно або мають місце спірні питання, особи, які забезпечують роботу з розгляду пропозицій громадськості, повідомляють про це відповідному органу місцевого самоврядування для прийняття останнім рішення щодо утворення погоджувальної комісії (далі – комісія). { Абзац третій пункту 11 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 532 ( 532-2013-п ) від 24.07.2013 }
 
     12. Комісія утворюється за рішенням органу місцевого самоврядування у тижневий строк після закінчення строку подання пропозицій громадськості.
 
     Склад комісії встановлює орган місцевого самоврядування у кількості не менш як 25 та не більш як 55 осіб.
 
     13. Головою комісії є посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування.
 
     До складу комісії входять:
 
     посадові особи відповідного органу місцевого самоврядування;
 
     представники органу у сфері земельних ресурсів, природоохоронного і санітарно-епідеміологічного органу, органу містобудування та архітектури, охорони культурної спадщини та інших органів державної влади;
 
     представники професійних об\’єднань та спілок, архітектори і науковці;
 
     уповноважені представники громадськості, які обираються під час громадських слухань.
 
     Кількість представників громадськості повинна становити не менш як 50 і не більш як 70 відсотків загальної чисельності членів комісії, з них не менш як 30 відсотків – представників всеукраїнських громадських організацій та професійних об\’єднань.
 
     14. Комісія у двотижневий строк розглядає спірні питання та приймає рішення про врахування або мотивоване відхилення таких пропозицій.
 
     15. Засідання комісії є правоможним, якщо у ньому взяли участь не менше двох третин її членів (з них не менше половини – представників громадськості).
 
     Рішення комісії приймається більшістю присутніх членів та оформлюється відповідним протоколом.
 
     Урегульовані комісією спірні питання між сторонами є підставою для внесення змін до проекту містобудівної документації.
 
     У разі неспроможності комісії врегулювати спірні питання між сторонами остаточне рішення приймає відповідний орган місцевого самоврядування під час затвердження містобудівної документації.
 
     16. Оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації здійснюється у двотижневий строк з дня їх прийняття шляхом опублікування в засобах масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення таких рішень на офіційних веб-сайтах відповідних органів місцевого самоврядування.
 
     17. Затвердження проектів містобудівної документації без проведення процедури розгляду пропозицій громадськості забороняється, а матеріали щодо розгляду таких пропозицій є невід\’ємною складовою частиною зазначеної документації.
 
     18. Фінансування заходів щодо розгляду пропозицій громадськості здійснюється за рахунок органів місцевого самоврядування.
 
 

 

 

Без категорії

admin

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

AlphaOmega Captcha Classica  –  Enter Security Code