Реалізація предмета іпотеки за рішенням суду

Реалізація предмета іпотеки за рішенням суду 
     У разі задоволення судом позову про  звернення  стягнення  на 
предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: 
     загальний розмір  вимог  та всі його складові,  що підлягають 
сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; 
     опис нерухомого   майна,   за   рахунок   якого    підлягають 
задоволенню вимоги іпотекодержателя; 
     заходи щодо  забезпечення  збереження  предмета  іпотеки  або 
передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі 
необхідні; 
     спосіб реалізації    предмета   іпотеки   шляхом   проведення 
прилюдних торгів або застосування процедури продажу,  встановленої 
статтею 38 цього Закону; 
     пріоритет та  розмір  вимог інших кредиторів,  які підлягають 
задоволенню з вартості предмета іпотеки; 
     початкова ціна   предмета   іпотеки   для   його    подальшої 
реалізації. 
     Одночасно  з  рішенням  про  звернення  стягнення  на предмет 
іпотеки  суд  за  заявою  іпотекодержателя  виносить  рішення  про 
виселення  мешканців  за наявності підстав,  передбачених законом, 
якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення. 
{  Частина друга статті 39 в редакції Закону N 3795-VI ( 3795-17 ) 
від 22.09.2011 } 
     Суд вправі відмовити у  задоволенні  позову  іпотекодержателя 
про  дострокове  звернення  стягнення  на  предмет  іпотеки,  якщо 
допущене боржником або іпотекодавцем,  якщо він  є  відмінним  від 
боржника,  порушення основного зобов\’язання чи іпотечного договору 
не завдає збитків іпотекодержателю і не змінює обсяг його прав. 
     Відстрочка  виконання рішення суду про звернення стягнення на 
предмет іпотеки не допускається у разі, якщо: 
     іпотеку включено до іпотечного пулу; 
     відстрочка може призвести до істотного погіршення фінансового 
стану іпотекодержателя; 
     проти іпотекодавця  чи  іпотекодержателя  порушено справу про 
банкрутство.
(  Статтю  39  доповнено  частиною  четвертою  згідно  із  Законом 
N 3201-IV ( 3201-15 ) від 15.12.2005 ) 
     Стаття 40. Виселення мешканців 
     Звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи 
житлове  приміщення  є підставою для виселення всіх мешканців,  за 
винятком наймачів та членів  їх  сімей.  Виселення  проводиться  у 
порядку, встановленому законом. 
     Після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в 
іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового 
врегулювання  на  підставі  договору  всі  мешканці зобов\’язані на 
письмову  вимогу  іпотекодержателя або нового власника добровільно 
звільнити  житловий  будинок чи житлове приміщення протягом одного 
місяця  з  дня  отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють 
житловий  будинок  або житлове приміщення у встановлений або інший 
погоджений  сторонами  строк  добровільно,  їх примусове виселення 
здійснюється на підставі рішення суду.
{  Частина друга статті 40 із змінами, внесеними згідно із Законом 
N 3795-VI ( 3795-17 ) від 22.09.2011 } 
     Особи, які  проживають  у  зазначених  приміщеннях  на умовах 
договору найму (оренди), не підлягають виселенню, якщо: 
     договір найму (оренди) був  укладений  до  моменту  укладення 
іпотечного  договору і про наявність такого договору було доведено 
до відома іпотекодержателя або такий договір був зареєстрований  у 
встановленому законом порядку; 
     договір найму   (оренди)   був   укладений   після  укладення 
іпотечного договору за згодою іпотекодержателя. 
     Стаття 41. Реалізація предмета іпотеки на прилюдних торгах 
     Реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за 
рішенням суду  або  за виконавчим написом нотаріуса,  проводиться, 
якщо  інше  не  передбачено  рішенням  суду,  шляхом  продажу   на 
прилюдних торгах   у   межах  процедури  виконавчого  провадження, 
передбаченої Законом   України   \”Про    виконавче    провадження\” 
( 606-14 ), з дотриманням вимог цього Закону. 
 
     {  Частину  другу  статті  41  виключено  на  підставі Закону 
N 2677-VI ( 2677-17 ) від 04.11.2010 } 
 
     Реалізація предмета іпотеки здійснюється у населеному  пункті 
за  місцем його розташування,  а якщо предмет іпотеки перебуває за 
межами  населеного  пункту,   його   реалізація   здійснюється   у 
найближчому  населеному  пункті або районному центрі на території, 
на  яку  поширюються  повноваження  відділу  державної  виконавчої 
служби,  на виконанні якого перебуває рішення суду, або виконавчий 
напис нотаріуса про звернення стягнення на предмет іпотеки.
(  Стаття  41  в  редакції  Закону  N  3201-IV  (  3201-15  )  від 
15.12.2005 ) 

Без категорії

admin

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

AlphaOmega Captcha Classica  –  Enter Security Code