Поширення норм Закону на правовідносини, що виникають з договорів найму (оренди) житла

Поширення норм Закону на правовідносини, що виникають з договорів найму (оренди) житла 
     Слід закцентувати увагу на тому,  що Цивільний кодекс України 
( 435-15 ),  регулюючи відносини,  пов\’язані з наймом (орендою), у 
Книзі п\’ятій застосовує різні правові конструкції в залежності від 
статусу майна, яке може бути предметом такого виду договорів.
     Так, з  4  глави  58  \”Найм  (оренда)\” містить положення щодо 
найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини).
     Водночас, окремою    главою    59   \”Найм   (оренда)   житла\” 
врегульовано відносини,  що пов\’язані з укладенням  договору  саме 
щодо такого виду нерухомого майна як житло.
     Тобто, відповідно до Цивільного кодексу України  (  435-15  ) 
житло як об\’єкт нерухомості виокремлено в окрему правову категорію 
і не може ототожнюватися  з  об\’єктами,  речові  права  щодо  яких 
виникають  з  підстав,  визначених  з  4 глави 58 \”Найм (оренда)\”. 
Таким чином Цивільний кодекс України ( 435-15 )  встановлює  різні 
підходи  до  регулювання  відносин найму (оренди) в залежності від 
цільового призначення об\’єктів нерухомого майна.
     З огляду   на  загальні  засади  регулювання  відносин  найму 
(оренди),  що визначені Цивільним кодексом України ( 435-15  ),  а 
також  виходячи  із положень Закону ( 1878-17 ),  норми останнього 
щодо обов\’язковості державної реєстрації такого речового права  як 
користування  (найму,  оренди)  будівлею  або  іншими капітальними 
спорудами,   їх   окремими   частинами,    не    поширюються    на 
правовідносини, що виникають з договорів найму (оренди) житла. 

Без категорії

admin

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

AlphaOmega Captcha Classica  –  Enter Security Code