Накладання та зняття заборони щодо відчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно) і транспортних засобів, що підлягають державній реєстрації
1. Місце вчинення нотаріальної дії – накладання заборони відчуження майна
1.1. Нотаріус накладає заборону щодо відчуження житлового будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна, майнових прав на нерухоме майно і транспортних засобів, що підлягають державній реєстрації, за місцезнаходженням (місцем реєстрації) цього майна або за місцезнаходженням (місцем реєстрації) однієї із сторін правочину, в зв’язку з яким накладається заборона.
1.2. Накладання заборони при одержанні повідомлення про смерть особи, що за життя склала спільний заповіт подружжя, провадиться нотаріусом за місцем відкриття спадщини.
2. Підстави накладення заборони відчуження майна
Заборона відчуження майна накладається:
за повідомленням установи банку, підприємства чи організації про видачу громадянину позики (кредиту) на будівництво, капітальний ремонт чи купівлю житлового будинку (квартири);
при посвідченні договору застави (іпотеки) житлового будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна, майнових прав на нерухоме майно, а також транспортного засобу, що підлягає державній реєстрації, або при посвідченні договору про внесення змін щодо предмета застави (іпотеки), якщо це передбачено договором;
за зверненням органу опіки та піклування з метою захисту особистих і майнових прав та інтересів дитини, яка має право власності або проживає у жилому будинку, квартирі, іншому приміщенні, на відчуження якого накладається заборона;
при посвідченні договору довічного утримання (догляду);
за повідомленням іпотекодержателя;
при видачі свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно спадкоємцям фізичної особи, оголошеної померлою (строком на п\’ять років);
при одержанні повідомлення про смерть одного з подружжя, які за життя склали спільний заповіт подружжя;
при посвідченні спадкового договору;
у всіх інших випадках, передбачених законом.
3. Вчинення посвідчувального напису про заборону відчуження майна
3.1. Накладання заборони щодо відчуження нерухомого майна проводиться шляхом вчинення посвідчувального напису на повідомленні банку, підприємства чи організації про видачу позики (кредиту) на будівництво, капітальний ремонт чи купівлю житлового будинку, квартири. Один примірник повідомлення з написом нотаріуса про накладення заборони щодо відчуження майна видається представнику відповідного банку, підприємства чи організації, що видав (ло, ла) позику (кредит), а другий залишається у справах нотаріуса.
3.2. Накладання заборони щодо відчуження за спадковим договором, договором довічного утримання (догляду), застави (іпотеки), а також при видачі свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно спадкоємцям фізичної особи, оголошеної померлою, проводиться шляхом вчинення посвідчувального напису на всіх примірниках договору або свідоцтва про право на спадщину.
3.3. Накладання заборони щодо відчуження майна при одержанні повідомлення про смерть особи, яка за життя склала спільний заповіт подружжя, вчинюється нотаріусом, яким заведено спадкову справу, на примірнику поданого нотаріусу заповіту, про що надсилається повідомлення нотаріусу, який посвідчив заповіт.
3.4. Накладання заборони щодо відчуження майна за зверненням органу опіки та піклування з метою захисту особистих і майнових прав та інтересів дитини, яка має право власності або проживає у жилому будинку, квартирі, іншому приміщенні, вчинюється нотаріусом на копії рішення зазначеного компетентного органу.
{Пункт 3 глави 15 розділу II доповнено новим підпунктом 3.4 згідно з Наказом Міністерства юстиції № 1951/5 від 26.12.2012}
4. Реєстрація накладання заборони відчуження майна
4.1. Накладання заборони щодо відчуження майна реєструється нотаріусами в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій та реєстрі для реєстрації заборон відчуження нерухомого та рухомого майна, арештів, накладених на майно судами, слідчими органами, і реєстрації зняття таких заборон та арештів. Про накладені заборони щодо відчуження робиться запис в Алфавітній книзі обліку реєстрації заборон відчуження нерухомого та рухомого майна, а також арештів, накладених на таке майно судами, слідчими органами, і реєстрації зняття таких заборон та арештів.
4.2. Накладені заборони щодо відчуження житлового будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна та майнових прав на нерухомість підлягають обов\’язковій реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
{Підпункт 4.2 пункту 4 глави 15 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 1951/5 від 26.12.2012}
5. Зняття заборони відчуження майна
5.1. Нотаріус, який накладав заборону, знімає заборону відчуження майна при одержанні повідомлення:
кредитора про погашення позики;
про припинення (розірвання, визнання недійсним) договору застави (іпотеки);
про припинення договору іпотеки у зв\’язку з набуттям іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов\’язання, після припинення договору іпотеки у зв\’язку з відчуженням іпотекодержателем предмета іпотеки;
про припинення, розірвання, визнання недійсним договору ренти, довічного утримання (догляду), спадкового договору;
органів опіки та піклування про усунення обставин, що обумовили накладення заборони відчуження майна дитини;
про скасування рішення суду про оголошення фізичної особи померлою або закінчення п\’ятирічного строку з часу видачі свідоцтва про право на спадщину на майно особи, оголошеної померлою;
про смерть другого з подружжя, що склали спільний заповіт;
про скасування рішення суду про позбавлення батьків дитини батьківських прав або відібрання дитини без позбавлення батьківських прав;
про смерть відчужувача за спадковим договором або про смерть другого з подружжя, що уклали спадковий договір;
про відчуження майна, переданого під виплату ренти;
за рішенням суду;
в інших випадках, передбачених законом.
Якщо нотаріус, який наклав заборону, позбавлений можливості зняти її (у разі смерті, заміщення нотаріуса, у разі неможливості виконання ним своїх обов\’язків, припинення нотаріусом діяльності, передачі документів до державного нотаріального архіву або з будь-яких інших причин), заборона може бути знята іншим нотаріусом. При цьому таким нотаріусом направляється за місцем зберігання справи, що містить відомості про накладання заборони, повідомлення про зняття заборони.
{Підпункт 5.1 пункту 5 глави 15 розділу II доповнено абзацом другим згідно з Наказом Міністерства юстиції № 1951/5 від 26.12.2012}
5.2. У випадках, передбачених частиною першою статті 537 Цивільного кодексу України, нотаріус може зняти заборону відчуження заставленого майна за заявою боржника.
5.3. Як доказ зазначеного нотаріусу боржником подаються: копія зобов\’язання, копія договору застави/іпотеки, квитанція про внесення в депозит нотаріуса належних кредиторові грошових коштів або цінних паперів, які свідчили б про повне і безумовне виконання зобов\’язання, копія повідомлення нотаріуса кредиторові про внесення боргу в депозит, копія заяви боржника, переданої нотаріусом кредиторові відповідно до вимог цього Порядку, щодо вчинення цим кредитором необхідних дій із зняття заборони відчуження тощо.
5.4. Про зняття заборони нотаріус письмово повідомляє кредитора.
5.5. Повідомлення судових або слідчих органів та органів державної виконавчої служби про зняття арешту залишається у матеріалах нотаріальної справи.
6. Реєстрація зняття заборони відчуження та арешту майна
6.1. Про зняття заборони, а також про зняття судовими або слідчими органами та органами державної виконавчої служби накладеного ними арешту на майно нотаріус робить відповідні відмітки в реєстрі для реєстрації заборон і арештів та в алфавітній книзі обліку заборон відчуження і арештів нерухомого майна.
6.2. Відомості про зняття заборони відчуження нерухомого майна, а також про зняття судовими або слідчими органами та органами державної виконавчої служби накладеного ними арешту на об\’єкти нерухомого майна підлягають обов\’язковій реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно в порядку, установленому Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року № 703.
