Засоби забезпечення пріоритетності розвитку соціальної сфери села та агропромислового комплексу
Пріоритетність розвитку соціальної сфери села та
агропромислового комплексу забезпечується зміною структури
інвестицій в народному господарстві, переорієнтацією промислового
виробництва на їх потреби, зростанням обсягів капіталовкладень і
матеріально-технічних ресурсів.
Нові програми соціально-економічного розвитку України не
можуть бути прийняті без урахування пріоритетності розвитку села.
( Дію частини третьої статті 2 зупинено згідно з Декретом
N 14-93 від 22.01.93 ) Формування програм будівельно-монтажних
робіт і забезпечення їх матеріально-технічними ресурсами та
обладнанням на всіх рівнях управління здійснюються в порядку, при
якому потреби агропромислового комплексу та інших галузей, що
здійснюють капітальні вкладення в розвиток соціальної і виробничої
сфери села, задовольняються першочергово і в повному обсязі.
Промислові підприємства, будівельні та інші організації
компенсують у повному обсязі збитки за невиконання поставок
матеріально-технічних ресурсів або будівельно-монтажних робіт.
Стаття 3. Самостійність у виборі форм власності
та організації виробництва
Форми власності та організації виробництва в агропромисловому
комплексі визначаються трудовими колективами і кожним його членом
у порядку, встановленому чинним законодавством.
Втручання в господарську або в іншу діяльність цих власників
з боку державних, кооперативних та інших органів не допускається.
Це положення не стосується передбачених законодавством прав
державних органів щодо здійснення контролю за діяльністю
підприємств, установ і організацій.
Стаття 4. Рівність форм господарювання
в агропромисловому комплексі
Усі форми господарювання в агропромисловому комплексі
(фермерські господарства, колективні сільськогосподарські
підприємства, радгоспи, підсобні сільські господарства
підприємств, установ і організацій, переробні та інші
підприємства, акціонерні товариства, орендні колективи, особисті
підсобні господарства громадян тощо) мають рівні права на
організацію виробництва та володіння своєю продукцією.
Створювані на добровільних засадах сільськогосподарськими,
переробними, обслуговуючими і будівельними підприємствами та
організаціями, селянськими та іншими господарствами агропромислові
формування всіх рівнів виступають перед державою як єдина
організація в усіх видах відносин.
Сільськогосподарським товаровиробникам (фермерським
господарствам, колективним сільськогосподарським підприємствам,
радгоспам тощо) надається право на придбання частки майна (акцій)
підприємств харчової промисловості, сервісних, будівельних і
торговельних підприємств, інших виробництв агропромислового
комплексу при здійсненні приватизації на умовах, рівних з їх
колективами.
Надати право на придбання частки майна (акцій) промислових
об\’єктів агропромислового комплексу тим підприємствам і
організаціям, які брали участь у їх фінансуванні, будівництві та
матеріально-технічному забезпеченні.
