Коефіцієнт, який характеризує місцерозташування
земельної ділянки (Км), обумовлюється трьома групами
рентоутворювальних факторів регіонального, зонального та
локального характеру і обчислюється за формулою
Км = Км1 х Км2 х Км3, (9)
де Км1 – регіональний коефіцієнт, який характеризує
залежність рентного доходу від місцеположення населеного пункту у
загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва і
розселення;
Км2 – зональний коефіцієнт, який характеризує містобудівну
цінність території в межах населеного пункту
(економіко-планувальної зони);
Км3 – локальний коефіцієнт, який враховує місцерозташування
земельної ділянки в межах економіко-планувальної зони.
Вихідними даними для обчислення Км є генеральні плани та
проекти планування і забудови населених пунктів, плани їх
земельно-господарського устрою, матеріали економічної оцінки їх
територій.
Значення коефіцієнтів установлюються за результатами
пофакторних оцінок кожної групи з урахуванням питомої ваги
рентоутворювальних факторів у формуванні загального рентного
доходу в межах населеного пункту та його економіко-планувальних
зон.
Нормативна грошова оцінка земель населених пунктів
виконується в послідовності відповідно до пунктів 3.6-3.9.
3.7. Середня вартість одного квадратного метра земель
населеного пункту в залежності від регіональних факторів місця
розташування (Цнм) визначається за формулою
В х Нп
Цнм = ———- х Км1. (10)
Нк
Значення коефіцієнта Км1 є добутком коефіцієнтів, які
враховують:
– чисельність населення, географічне положення,
адміністративний статус населеного пункту та його господарські
функції (додаток 1, табл. 1.2);
– входження в приміську зону міст з чисельністю населення
100 тис. чол. і більше ( додаток 1, табл. 1.3);
– наявність у населеного пункту статусу курорту (додаток 1,
табл. 1.4);
– входження до зон радіаційного забруднення (додаток 1,
табл. 1.5).
