Заходи щодо захисту від впливу ЕП і вимоги до проведення робіт поблизу ЛЕПП

Заходи щодо захисту від впливу ЕП і вимоги до проведення робіт поблизу ЛЕПП
 
     2.4.1. З метою захисту населення від впливу ЕП встановлюються санітарно-захисні зони.
     Санітарно-захисною зоною вважається територія, на якій напруженість ЕП перевищує 1 кВ/м.
     Санітарно-захисна зона для ПЛ встановлюється у вигляді земельної ділянки, межі якої регламентуються по обидві сторони від неї на певній відстані від проекції крайніх фазних проводів на землю, в перпендикулярному до ПЛ напрямку:
     20 м для ПЛ напругою 300 кВ;
     30 м для ПЛ напругою 500 кВ;
     40 м для ПЛ напругою 750 кВ;
     55 м для ПЛ напругою 1150 кВ.
     2.4.2. Якщо напруженість ЕП перевищує ГДР (п.2.3.1), необхідно вжити заходи щодо її зниження.
     У місцях можливого перебування людини напруженість ЕП може бути зменшена шляхом:
     – віддалення житлової забудови від ПЛ або ПЛ від житлової забудови;
     – застосування екрануючих пристроїв та інших засобів зниження напруженості ЕП.
     2.4.3. Сільськогосподарські угіддя, що знаходяться в санітарно-захисних зонах ПЛ, рекомендується використовувати під вирощування сільськогосподарських культур, які не потребують ручної обробки.
     2.4.4. Машини і механізми на пневматичному ходу, які знаходяться в санітарно-захисних зонах ПЛ, повинні бути заземлені. Заземлювачем може бути металевий ланцюг, що з\’єднаний з рамою або кузовом, і торкається землі.
     2.4.5. Машини та механізми без критих металевих кабін, що застосовуються при сільськогосподарських роботах в санітарно-захисній зоні ПЛ напругою 750 кВ і вище, повинні бути обладнані екранами для зниження напруженості ЕП на робочих місцях механізаторів.
     2.4.6. На території санітарно-захисних зон ПЛ напругою 750 кВ та вище забороняється проведення сільськогосподарських та інших робіт особами у віці до 18 років.
     2.4.7. У межах санітарно-захисної зони забороняється:
     – розташовувати житлові і громадські будівлі і споруди, майданчики для стоянки і зупинки всіх видів транспорту, підприємства, на яких використовуються легкозаймисті рідини і гази, підприємства по обслуговуванню автомобілів, сховища нафти, нафтопродуктів та інших пожежнонебезпечних речовин;
     – працювати з легкозаймистими рідинами і газами, виконувати ремонт машин та механізмів.
     2.4.8. Траси проектованих та споруджуваних ПЛ повинні вибиратись таким чином, щоб об\’єкти, перераховані в п.2.4.7, не потрапляли в межі санітарно-захисних зон.
     2.4.9. Шпалерний дріт для підвішування винограду, хмелю тощо, що знаходиться в санітарно-захисних зонах ПЛ, рекомендується розташовувати перпендикулярно до вісі ПЛ. Кожен провідник повинен бути заземлений не менш, ніж в трьох точках. Опір заземлення не нормується.
     2.4.10. При проведенні будівельно-монтажних робіт в санітарно-захисних зонах ПЛ необхідно заземляти протяжні металеві об\’єкти (трубопроводи, кабелі, дроти ліній зв\’язку та ін.) не менш, ніж в двох точках, а також на місці проведення робіт.
     2.4.11. У місцях перетину автомобільних шляхів з ПЛ повинні встановлюватись дорожні знаки, які б забороняли зупинку транспорту в санітарно-захисних зонах цих ПЛ.
     2.4.12. У районах проходження ПЛ персонал підприємств електричних мереж, що обслуговують ці ПЛ, повинен пропагувати відповідні заходи безпеки серед населення.
     2.4.13. При підготовці і виконанні сільськогосподарських та інших робіт поблизу ПЛ, особи, відповідальні за техніку безпеки, повинні інструктувати працюючих і забезпечувати виконання необхідних заходів щодо захисту від впливу ЕП.
     2.4.14. Захист населення від впливу електричного поля повітряних ліній електропередачі напругою 220 кВ та нижче, задовольняючих вимогам Правил влаштування електроустановок та Правил охорони високовольтних електричних мереж, не потрібен.

Без категорії

admin

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

AlphaOmega Captcha Classica  –  Enter Security Code