Конт.:

Олег Прокопенко

Кандидат наук, архитектор в Киеве Tel, Viber +38 063 608 7812


Архитектурное проектирование зданий
0609 09

Проблеми розробки стандартів проектування центрів

Олег Прокопенко - кандидат наук, архитектор в Киеве, дизайн-проекты. Веб, медиа, IT и программирование. Получение стройпаспорта, градусловий! Анализ земельных участков под застройку с разработкой архитектурной концепции. Опыт государственной службы в центральном органе гос. исп. власти.

Автор: Oleg | Раздел: --- | Просмотров: 7 530 ПРОБЛЕМИ РОЗРОБКИ СТАНДАРТІВ ПРОЕКТУВАННЯ ЦЕНТРІВ ПРОФЕСІЙНО-ТРУДОВОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ІНВАЛІДІВ ТА ІНШИХ МАЛОМОБІЛЬНИХ ГРУП НАСЕЛЕННЯ

Суспільна сутність людей визначає необхідність наявності різнобічної розвиненої інфраструктури, направленої на задоволення біосоціальних потреб інвалідів та інших маломобільних груп населення (далі ІтаІМГН). Нові соціальні відносини потребують відповідно нових форм і типів об'єктів для життєзабезпечення та життєдіяльності мешканців міст, які повинні відповідати сучасним поняттям комфортності архітектурного середовища [11,12,13,14].
В Україні функціонують 44 реабілітаційні заклади, із яких 23 займаються професійною та трудовою реабілітацією осіб з обмеженими фізичними можливостями [9,10]. У той час, на початок 1994 року, численність осіб з обмеженими фізичними можливостями становила 2102,4 тис. чоловік, на початок 2001 року вона збільшилась до 2509,5 тис. чоловік, що становить більше 5 % дорослого та 10 % працездатного населення. В 2000 році первинна інвалідність визначена у 215,2 тис. чоловік, у тому числі у працездатному віці – 149,3 тис. В структурі інвалідизації понад 60 % по причині захворювань, 10 % - каліцтва війни, біля 10 % - інваліди з дитинства, більше 5 % - професійна і праці, біля 5% - унаслідок аварії на ЧАЄС [3,7,15].
За останні роки система установ соціального захисту населення стала перетерплювати зміни не тільки убік удосконалювання стаціонарних установ і служб, але й у напрямку створення і розвитку напівстаціонарних і нестандартних форм обслуговування. Напівстаціонарне соціальне обслуговування забезпечується у відділеннях денного чи нічного перебування організується в центрах професійно-трудової реабілітації (далі ЦПТР). Функціональна структура ЦПТР включає соціально-побутове, медичне і культурне обслуговування ІтаІМГН, організацію їх харчування, відпочинку і дозвілля, забезпечення їх посильну участь в трудовій діяльності і підтримки активного способу життя.
Фактори необхідності створення стандартів проектування ЦПТР:
- функціональні фактори виявили незадовільність якості і функціональності наданих послуг ІтаІМГН (не створені необхідні умови для підготовки конкурентноздатних фахівців на ринку праці у будинках-інтернатах [1,6]);
- типологічні фактори виявили непристосованість об'єктів соціального спрямування до вимог ІтаІМГН через ряд недоліків: відсутність пандусів, огороджень, круті зовнішні сходи, вузькі дверні прорізи, двері, що качаються, турнікети, вузькі тамбури, відсутність площадок для паркування транспортних засобів інвалідів, місць відпочинку й чекання [2];
- містобудівні фактори свідчать, що багато ЦПТР сильно віддалені від ІтаІМГН, які потребують обслуговування [1]. Це може бути вирішальним фактором при будівництві нового ЦПТР.
Визначено, що для проведення цілеспрямованих методично обґрунтованих заходів щодо професійно-трудової реабілітації ІтаІМГН необхідна організація нового типу громадської інфраструктури - ЦПТР.
Великою популярністю серед інвалідів із порушенням функції опорно-рухового апарату користуються навчально-виробничі центри, де ІтаІМГН отримують необхідні освіту, реабілітаційне лікування, мають можливість працювати, заробляти гроші і приносити користь суспільству [4,5,8]. Майстернями можуть користуватися одинокі та сімейні інваліди, а також усі бажаючі. Напіввідкриті виробничі центри розташовуються або в будинках-інтернатах, або в житлових будинках іншого типу, проте користуватися ними можуть лише мешканці будинків, а також обмежена кількість інвалідів з інших районів міста.
Вимоги до стандартів проектування ЦПТР:
1. Апробованість. Типологічні показники ЦПТР повинні бути досліджені за досить тривалий досвід успішного функціонування.
2. Стандартність. Стандарти повинні охоплювати всі типологічні, технологічні і технічні аспекти.
3. Універсальність. ЦПТР повинні мати таку архітектуру, яка забезпечувала надійність експлуатації.
4. Розвиток. ЦПТР повинні постійно удосконалюватися. У ЦПТР повинний бути запас площ на найближчу перспективу, повинні забезпечуватись нові функціональні можливості відповідно до розвитку технологічного прогресу і нових вимог.
5. Безпека. ЦПТР повинний забезпечувати пожежну і технологічну безпеку ІтаІМГН.
6. Функціональність. ЦПТР - повинний підтримувати широкий спектр функціональних процесів, комунікаційних потоків, методів маршрутизації, повинен бути керований повний цикл роботи з кожним маломобільним громадянином.
7. Економічність. Проектування ЦПТР повинне забезпечувати пряму пропорційність між вкладенням коштів на будівництво і продуктивністю реабілітації ІтаІМГН.
8. Досяжність. У проектах повинний бути передбачений відповідно до містобудівних вимог безперешкодний доступ ІтаІМГН у ЦПТР.
9. Інформативність. Інформація повинна бути доступна для всіх категорій ІтаІМГН. Система інформаційних засобів ЦПТР повинна бути безупинної, що забезпечує своєчасне орієнтування, а також однозначне впізнання об'єктів і місць відвідування ІтаІМГН.
10. Комфортність. Необхідно передбачати зони відпочинку, вільний простір, необхідну висоту меблів, устаткування, висвітлення для ІтаІМГН.
На основі аналізу вимог до стандартів проектування ЦПТР рекомендується універсальний склад та площі приміщень територіальних ЦПТР.

Вибір основної моделі типізації центра залежить від вибору планувального модуля, якому підкоряються габарити функціональних блоків. Система типізації передбачає розробку серії типових проектів ЦПТР, на основі стандартизації архітектурно-планувальних елементів. Це дозволить організувати комплексний випуск проектів ЦПТР для ІтаІМГН.

 



Комментарии по данной теме: Проблеми розробки стандартів проектування центрів

 

Порядок видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки затверджений наказом Мінрегіону України від 05.07.2011 № 103 та діє в редакції наказу Мінрегіону України від 25.02.2013 № 66. Будівельний паспорт забудови земельної ділянки визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного) з площею до 300 кв.м., господарських будівель, споруд, гаражів, елементів інженерного захисту, благоустрою та озеленення на земельній ділянці. Порядок розроблення проектної документації на будівництво об'єктів затверджено наказом Мінрегіону України від 16.05.2011 № 45. Порядок надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст затверджено наказом Мінрегіону України від 07.07.2011 № 109. Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466. Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461. Прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадянських будинків та будівель і споруд сільськогосподарського призначення 1 та 2 категорії складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж відбувається відповідно до наказу Мінрегіону України від 19.03.2013 № 95, зареєстрованого в Мін'юсті України 15 квітня 2013 року за № 612/23144.

Олег Викторович - кандидат наук, сертифицированный архитектор. Районы Киева: Голосеевский, Святошинский, Соломенский, Оболонский, Подольский, Печерский, Шевченковский, Дарницкий, Днепровский, Деснянский. Районы Киевской области: Барышевский, Белоцерковский, Богуславский, Бориспольский, Бородянский, Броварский, Васильковский, Володарский, Вышгородский, Згуровский, Иванковский, Кагарлыкский, Киево-Святошинский, Макаровский, Мироновский, Обуховский, Переяслав-Хмельницкий, Полесский, Ракитнянский, Сквирский, Ставищенский, Таращанский, Тетиевский, Фастовский, Яготинский.