Невідповідність попиту та пропонування робочої сили, вартості
відтворення робочої сили та її ціни на внутрішньому ринку праці,
що зумовлює бідність населення, стали причиною виїзду громадян
України для працевлаштування в інших країнах, з вищим рівнем
заробітної плати.
За експертними оцінками Мінпраці, за межами України працює
майже 3 млн. громадян, з яких лише 2 відсотки працевлаштовано
суб'єктами підприємницької діяльності, які мають ліцензію на
посередництво у працевлаштуванні за кордоном. Ця категорія
трудових мігрантів, що легально отримали роботу, є соціально
захищеною у трудових відносинах з іноземними роботодавцями.
Основними причинами зовнішньої трудової міграції є
невідповідна оцінка професійного рівня робочої сили, низька
соціальна захищеність як тих, що працюють, так і безробітних.
Вирішення питання потребує удосконалення порядку ліцензування
господарської діяльності з посередництва у працевлаштуванні за
кордоном, укладення міжнародних договорів щодо працевлаштування та
соціального захисту громадян, які працюють за межами держави,
забезпечення виконання міжнародних договорів.
На 31 грудня 2005 р. в Україні зареєстровано 432 суб'єкти
підприємницької діяльності, які мають ліцензію на діяльність у
сфері надання посередницьких послуг у працевлаштуванні за
кордоном. За 2000-2005 роки ліцензіатами працевлаштовано більш як
250 тис. осіб.
Україна ратифікувала 11 двосторонніх договорів про
працевлаштування з такими державами, як Словацька Республіка,
Республіка Польща, Литовська Республіка, Латвійська Республіка,
Республіка Молдова, Республіка Білорусь, Республіка Вірменія,
Російська Федерація, Португальська Республіка, Республіка В'єтнам
та Соціалістична Народна Лівійська Арабська Джамагирія.
З метою врегулювання питань трудової міграції, посилення
соціального захисту мігрантів на території СНД Урядами країн -
членів СНД підготовлено проект Конвенції про правовий статус
трудящих-мігрантів та членів їх сімей, в рамках Єдиного
економічного простору опрацьовується проект відповідної концепції.
Основним позитивним результатом трудової міграції є сприяння
соціально-економічній стабільності в Україні шляхом додаткового
надходження значних фінансових ресурсів, що вигідно не тільки
сім'ям окремих громадян, які є власниками даних ресурсів, а й
державі в цілому, оскільки знижується рівень бідності, зростає
сукупний попит, збільшується обсяг внутрішнього ринку. Крім того,
після повернення з-за кордону значну частину зароблених коштів
українські громадяни витрачають для започаткування власного
бізнесу, створюючи робочі місця не тільки для членів своєї сім'ї,
а й для інших громадян.
відтворення робочої сили та її ціни на внутрішньому ринку праці,
що зумовлює бідність населення, стали причиною виїзду громадян
України для працевлаштування в інших країнах, з вищим рівнем
заробітної плати.
За експертними оцінками Мінпраці, за межами України працює
майже 3 млн. громадян, з яких лише 2 відсотки працевлаштовано
суб'єктами підприємницької діяльності, які мають ліцензію на
посередництво у працевлаштуванні за кордоном. Ця категорія
трудових мігрантів, що легально отримали роботу, є соціально
захищеною у трудових відносинах з іноземними роботодавцями.
Основними причинами зовнішньої трудової міграції є
невідповідна оцінка професійного рівня робочої сили, низька
соціальна захищеність як тих, що працюють, так і безробітних.
Вирішення питання потребує удосконалення порядку ліцензування
господарської діяльності з посередництва у працевлаштуванні за
кордоном, укладення міжнародних договорів щодо працевлаштування та
соціального захисту громадян, які працюють за межами держави,
забезпечення виконання міжнародних договорів.
На 31 грудня 2005 р. в Україні зареєстровано 432 суб'єкти
підприємницької діяльності, які мають ліцензію на діяльність у
сфері надання посередницьких послуг у працевлаштуванні за
кордоном. За 2000-2005 роки ліцензіатами працевлаштовано більш як
250 тис. осіб.
Україна ратифікувала 11 двосторонніх договорів про
працевлаштування з такими державами, як Словацька Республіка,
Республіка Польща, Литовська Республіка, Латвійська Республіка,
Республіка Молдова, Республіка Білорусь, Республіка Вірменія,
Російська Федерація, Португальська Республіка, Республіка В'єтнам
та Соціалістична Народна Лівійська Арабська Джамагирія.
З метою врегулювання питань трудової міграції, посилення
соціального захисту мігрантів на території СНД Урядами країн -
членів СНД підготовлено проект Конвенції про правовий статус
трудящих-мігрантів та членів їх сімей, в рамках Єдиного
економічного простору опрацьовується проект відповідної концепції.
Основним позитивним результатом трудової міграції є сприяння
соціально-економічній стабільності в Україні шляхом додаткового
надходження значних фінансових ресурсів, що вигідно не тільки
сім'ям окремих громадян, які є власниками даних ресурсів, а й
державі в цілому, оскільки знижується рівень бідності, зростає
сукупний попит, збільшується обсяг внутрішнього ринку. Крім того,
після повернення з-за кордону значну частину зароблених коштів
українські громадяни витрачають для започаткування власного
бізнесу, створюючи робочі місця не тільки для членів своєї сім'ї,
а й для інших громадян.
Навигация
