Конт.:

Олег Прокопенко

Кандидат наук, архитектор в Киеве Tel, Viber +38 063 608 7812


Архитектурное проектирование зданий
0316 10

ВЕТЕРИНАРНО-САНІТАРНІ ПРАВИЛА для птахівницьких господарств і вимоги до їх проектування

Олег Прокопенко - кандидат наук, архитектор в Киеве, дизайн-проекты. Веб, медиа, IT и программирование. Получение стройпаспорта, градусловий! Анализ земельных участков под застройку с разработкой архитектурной концепции. Опыт государственной службы в центральном органе гос. исп. власти.

Автор: Oleg | Раздел: --- | Просмотров: 1 358
ЗАТВЕРДЖЕНО
наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини України
від 3 липня 2001 р. N 53
Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
5 липня 2001 р. за N 565/5756 
ВЕТЕРИНАРНО-САНІТАРНІ ПРАВИЛА
для птахівницьких господарств і вимоги до їх проектування
1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Відповідно до статті 12 Закону України "Про ветеринарну медицину", Положення про Державний департамент ветеринарної медицини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 червня 2001 року N 641 "Деякі питання Державного департаменту ветеринарної медицини", Положення про державний ветеринарний нагляд та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання щодо забою тварин, переробки, зберігання, транспортування й реалізації продукції тваринного походження, затвердженого наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини від 01.09.2000 N 45, зареєстрованого у Мін'юсті 31.10.2000 за N 760/4981, Ветеринарних вимог щодо імпорту в Україну вантажів, підконтрольних службі державної ветеринарної медицини, затверджених наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини від 20.10.99 N 39 та зареєстрованих у Мін'юсті 11.11.99 за N 777/4070, та з метою забезпечення епізоотичного благополуччя у птахогосподарствах України розроблені Ветеринарно-санітарні правила для птахівницьких господарств і вимоги до їх проектування (далі - Правила і вимоги).
Ці Правила і вимоги є обов'язкові до виконання керівниками, спеціалістами племінних та товарних птахогосподарств, птахоферм різних форм власності, підприємств з виробництва яєць та м'яса птиці, інкубаторно-птахівничих станцій.
Контроль за дотриманням цих Правил і вимог здійснюється фахівцями державної служби ветеринарної медицини та санітарно-епідеміологічної служби.
2. ТЕРМІНИ ТА ЇХ ВИЗНАЧЕННЯ
У цих Правилах застосовуються такі основні терміни і визначення:
Безпека м'яса, яєць - відповідність їх ветеринарним і санітарним правилам та нормативам.
Ветеринарні правила і нормативи (далі - ветеринарні правила) - нормативно-правові акти, які встановлюють ветеринарні, ветеринарно-санітарні та зоогігієнічні вимоги (у тому числі ветеринарно-санітарні нормативи безпеки), невиконання яких створює загрозу виникнення і розповсюдження хвороб тварин (у тому числі спільних для тварин і людей) та харчових отруєнь (уражень).
Ветеринарне та епізоотичне благополуччя - оптимальні умови для життя птиці, що запобігають захворюваності та шкідливому впливові факторів довкілля на здоров'я, продуктивність, забезпечують профілактику хвороб, у тому числі спільних для тварин і людей.
Ветеринарно-санітарні заходи - заходи, спрямовані на профілактику та ліквідацію хвороб сільськогосподарської птиці.
Ветеринарно-санітарні об'єкти - ветеринарний блок, ветеринарна лабораторія, ветеринарна аптека, санпропускники, дезблоки та інші об'єкти.
Ветеринарно-санітарний пропускник - комплексна споруда, яка має такі відділення (блоки): санітарне (прохідну з дезкилимами, гардеробну з сушильною шафою, душові установки, пральню, приміщення для дезінфекції спецодягу та спецвзуття) та дезінфекційне (приміщення, необхідне обладнання або спеціальні установки для дезінфекції транспортних засобів і тари).
Ветеринарне свідоцтво - разовий документ, виданий лікарем ветеринарної медицини державної установи для підтвердження стану здоров'я тварин і птиці і факту проведення вакцинації та діагностичних досліджень, якості та безпеки продукції тваринного походження, інших підконтрольних службі ветеринарної медицини об'єктів і місцевості їх походження (відповідно до діючих вимог).
Ветеринарно-санітарні розриви (розриви) - мінімальна відстань між пташниками або між пташником та іншими спорудами.
Ветеринарні документи - документи, видані спеціалістами ветеринарної медицини державних установ про стан здоров'я тварин, птиці, якість та безпеку продукції тваринного походження, інших, підконтрольних службі ветеринарної медицини, об'єктів.
Ветеринарно-санітарна експертиза (ветсанекспертиза, ВСЕ) - комплекс діагностичних і спеціальних досліджень, які проводяться спеціалістами ветеринарної медицини державних установ щодо визначення якості та безпеки продукції тваринного, а на ринках, - і рослинного походження, що призначається для харчування людей, годівлі птиці і подальшої переробки.
Вимушений забій - забій хворої та підозрілої у захворюванні птиці за вказівкою і під контролем спеціалістів ветеринарної медицини з метою недопущення їх загибелі або економічної недоцільності лікування.
Виробнича територія - територія з приміщеннями для отримання певного виду птахопродукції.
Дезбар'єр - спеціально обладнана з бетонованим заглибленням споруда, яка заповнюється дезінфекційним розчином (по змозі, з підігрівом, у зимовий час).
Дезінвазія - заходи, спрямовані на знищення яєць, личинок та збудників інвазійних захворювань при знезараженні приміщень.
Дезінфекція - сукупність заходів, спрямованих на знищення патогенних та умовно патогенних мікроорганізмів у приміщеннях та навколишньому середовищі.
Державний ветеринарний контроль - діяльність органів державної ветеринарної медицини з виконання ветеринарних вимог при виробництві, переробці, зберіганні, транспортуванні тварин та сировини і продуктів тваринного походження, а також додержанні правил утилізації загиблих тварин.
Державний ветеринарний нагляд - інспектування державними інспекторами ветеринарної медицини додержання ветеринарно-санітарних вимог, установлених законодавством.
Дрібне господарство - господарство, у якому утримується: дорослої птиці - до 100 голів (страусів до 15 голів), великої рогатої худоби - до 10 голів, свиней - до 15 голів, овець, кіз - до 15 голів, кролів - до 150 голів.
Домінуючі вітри - переважальні напрямки вітрів протягом року.
Добовий молодняк - кінцевий продукт технології інкубації.
Діагностичні дослідження - проведення відповідних заходів для прижиттєвого виявлення хворої чи підозрілої у захворюванні птиці.
Знищення - спалювання або поховання у біотермічних ямах трупів птиці, ветеринарних конфіскатів і відходів інкубації.
Зона - включає декілька підзон, віддалених одна від одної на відстань 200 - 500 м. Окремі майданчики підзони, віддалені на відстань понад 500 м, уважаються самостійними зонами.
Інкубаторій (інкубаторно-птахівнича станція) - суб'єкт підприємницької діяльності будь-якої форми власності, що здійснює виробництво, інкубацію яєць та реалізацію виведеного добового молодняку.
Інкубаційні яйця - яйця, призначені для виведення добового молодняку (курчат, індиченят, каченят, гусенят і т. ін.).
Карантинування птиці - заходи щодо запобігання занесенню заразних захворювань, що передбачають ізольоване утримання та проведення діагностичних досліджень птиці, яку завозять у господарство.
Майданчик - група пташників, віддалених один від одного на протипожежну відстань, у яких розміщується тільки одновікова птиця.
Мале сільськогосподарське підприємство - виробничий об'єкт сільськогосподарського призначення для вирощування, зберігання та переробки окремих видів сільськогосподарської продукції, а також для утримання обмеженої кількості сільськогосподарських тварин та птиці.
Ферми, які входять до складу сільськогосподарських підприємств та селянських (фермерських) господарств, уважаються малими, якщо вони мають обмежену кількість поголів'я: птахоферми - до 700 голів птиці; великої рогатої худоби - до 200 голів із приплодом; свиноферми - до 200 голів з приплодом; вівцеферми - до 400 голів з приплодом; кролеферми - до 400 голів.
Партія птиці - будь-яка кількість птиці одного суб'єкта господарювання, одного виду, що одночасно доставляється одним видом транспорту і супроводжується одним ветеринарним документом.
Підзона - включає декілька майданчиків, віддалених один від одного на відстань 100 - 200 м у залежності від виду птиці.
Племінний птахозавод - сільськогосподарське підприємство (господарство), що має стадо високопродуктивної племінної птиці однієї породи і застосовує її чистопородне розведення.
Племрепродуктор - сільськогосподарське підприємство, яке спеціалізується на виробництві племінної продукції для одержання батьківських форм гібридів або гібридної птиці певного кросу.
Профілактичні перерви - проміжок часу між черговими партіями птиці, протягом якого приміщення вільне від птиці.
Птахопродукція - добовий молодняк, ремонтний молодняк, м'ясо птиці, інкубаційні та харчові яйця, пух та пір'я.
Птахофабрика - підприємство з виробництва яєць або м'яса птиці.
Ремонтний молодняк - молодняк птиці, призначений для відтворення батьківського стада.
Свійська птиця - деякі види птахів (кури, індики, качки, гуси, цесарки, перепели та голуби), що розводяться людиною для одержання від них продукції (яєць, м'яса, пуху, пір'я), а також з декоративною та спортивною метою. Птиця поділяється на сухопутну: кури, індики, цесарки, перепели, голуби та водоплавну: гуси, качки.
Селекційна птиця - птиця, призначена для відтворення прабатьківського стада з додержанням технологічних та ветеринарно-санітарних вимог.
Схема (програма) вакцинопрофілактики - строки і періодичність проведення профілактичних щеплень птиці, спрямованих на недопущення виникнення захворювання протягом усього періоду утримання.
Молодняк птиці - птиця віком від народження до досягнення статевої зрілості.
Утилізація - переробка трупів птиці, відходів інкубації і ветеринарних конфіскатів на знезаражені технічні й кормові продукти.
Харчові яйця - яйця, одержані від птиці і призначені для споживання, виготовлення яєчного порошку (меланжу) або використовуються у кондитерський та хлібопекарській промисловості.
Щільність посадки птиці - кількість голів птиці, розміщеної на 1 м2 площі підлоги або клітки в залежності від виду і віку птиці.

 



Комментарии по данной теме: ВЕТЕРИНАРНО-САНІТАРНІ ПРАВИЛА для птахівницьких господарств і вимоги до їх проектування

 

Порядок видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки затверджений наказом Мінрегіону України від 05.07.2011 № 103 та діє в редакції наказу Мінрегіону України від 25.02.2013 № 66. Будівельний паспорт забудови земельної ділянки визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного) з площею до 300 кв.м., господарських будівель, споруд, гаражів, елементів інженерного захисту, благоустрою та озеленення на земельній ділянці. Порядок розроблення проектної документації на будівництво об'єктів затверджено наказом Мінрегіону України від 16.05.2011 № 45. Порядок надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст затверджено наказом Мінрегіону України від 07.07.2011 № 109. Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466. Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461. Прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадянських будинків та будівель і споруд сільськогосподарського призначення 1 та 2 категорії складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж відбувається відповідно до наказу Мінрегіону України від 19.03.2013 № 95, зареєстрованого в Мін'юсті України 15 квітня 2013 року за № 612/23144.

Олег Викторович - кандидат наук, сертифицированный архитектор. Районы Киева: Голосеевский, Святошинский, Соломенский, Оболонский, Подольский, Печерский, Шевченковский, Дарницкий, Днепровский, Деснянский. Районы Киевской области: Барышевский, Белоцерковский, Богуславский, Бориспольский, Бородянский, Броварский, Васильковский, Володарский, Вышгородский, Згуровский, Иванковский, Кагарлыкский, Киево-Святошинский, Макаровский, Мироновский, Обуховский, Переяслав-Хмельницкий, Полесский, Ракитнянский, Сквирский, Ставищенский, Таращанский, Тетиевский, Фастовский, Яготинский.