Конт.:

Олег Прокопенко

Кандидат наук, архитектор в Киеве Tel, Viber +38 063 608 7812


Архитектурное проектирование зданий
0316 10

Загальні ветеринарно-санітарні вимоги

Олег Прокопенко - кандидат наук, архитектор в Киеве, дизайн-проекты. Веб, медиа, IT и программирование. Получение стройпаспорта, градусловий! Анализ земельных участков под застройку с разработкой архитектурной концепции. Опыт государственной службы в центральном органе гос. исп. власти.

Автор: Oleg | Раздел: --- | Просмотров: 960
Загальні ветеринарно-санітарні вимоги
3.1. При утриманні птиці в особистих селянських господарствах кожен власник повинен дотримуватись та виконувати ветеринарно-санітарні вимоги або проводити еквівалентні до них санітарні заходи, які дають змогу досягти рівноцінного рівня санітарного захисту птиці та людини.
3.2. З метою запобігання занесенню збудників інфекції на територію особистого селянського господарства придбання інкубаційних яєць, добового молодняку тощо здійснюється тільки за наявності відповідних ветеринарних документів в осіб чи підприємців, які реалізують птахопродукцію, керуючись чинними Правилами ветеринарно-санітарної експертизи яєць свійської птиці, затвердженими наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини України від 7 вересня 2001 року N 70 та зареєстрованими Міністерством юстиції України 27 вересня 2001 року за N 850/6041.
3.2.1. При придбанні добового молодняку птиці власник повинен вимагати в інкубаторія-постачальника чи в особи, що продає птицю населенню, ветеринарні документи, які засвідчують стан здоров'я птиці, благополуччя регіону щодо інфекційних хвороб птиці та містять дані про щеплення добового молодняку (проти якої хвороби, дата).
3.2.2. При придбанні підрощеного молодняку або дорослої птиці власник має право вимагати від господарства-постачальника чи в особи, що продає птицю населенню, ветеринарні документи (ветеринарна довідка, ветеринарне свідоцтво), де повинно бути вказано: благополуччя господарства-постачальника та регіону, де він знаходиться, щодо інфекційних хвороб птиці, дати проведення щеплень птиці, стан здоров'я птиці, результати проведених лабораторних досліджень птиці.
3.2.3. Для реалізації допускається кондиційний добовий молодняк: жвавий, що швидко реагує на звуки, стійкий на ногах, з м'яким підібраним животом, щільно закритим пупковим кільцем, чистою клоакою, ясними круглими випуклими блискучими очима, сухим пухом, блискучим, рівномірно розподіленим по всьому тілу, корпус щільний, крила в курчат та індичат притиснуті до тулуба.
3.3. Придбана птиця повинна пройти профілактичний карантин, для цього її утримують окремо від загального птахопоголів'я протягом 30 днів. У період карантину власник повинен повідомити спеціаліста ветеринарної медицини про придбання птиці, виконувати надані ним рекомендації щодо утримання птиці в цей період та сприяти проведенню необхідних лабораторних досліджень птиці тощо.
Птицю розміщують у чистому, продезінфікованому приміщенні. Заново побудований пташник також перед посадкою поголів'я очищають і дезінфікують.
3.4. Для профілактики захворювань птиці власник повинен забезпечити комплекс заходів, які сприяють збереженню птиці в особистому господарстві, керуючись чинними Ветеринарно-санітарними правилами для птахівницьких господарств і вимогами до їх проектування, затвердженими наказом Головного інспектора ветеринарної медицини від 3 липня 2001 року N 53 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 5 липня 2001 року за N 565/5756, а саме:
- дотримання норм щільності птиці у вольєрі, пташнику;
- належна годівля птиці, своєчасне прибирання годівниць;
- дотримання основних параметрів мікроклімату, вентиляції, освітленості в приміщенні;
- дотримання зоогігієнічних умов утримання птиці;
- проведення своєчасного видалення посліду та дезінфекції сідала, кліток, приміщень, обладнання та інвентарю;
- своєчасне виявлення та знищення ектопаразитів і мишеподібних гризунів у приміщенні;
- забезпечення достатньою кількістю питної води, своєчасна заміна води та миття поїлок.
3.5. Використовувати воду з відкритих водоймищ для напування птиці заборонено. Безкоштовні консультації та допомогу до визначення придатності води власник може отримати в територіальних установах санітарно-епідеміологічної служби або в лабораторії ветеринарної медицини.
3.6. Приміщення, де утримується птиця, повинно бути непроникним для гризунів та підтримуватися в належному санітарно-гігієнічному стані.
3.6.1. Стіни, підлога, перегородки, устаткування, стеля приміщення, де утримується птиця, повинні бути без щілин, обладнані природною припливно-витяжною вентиляцією, не притягувати вологу, зручними для очищення та миття; для зменшення конденсації вологи та розвитку плісняви їх потрібно покривати водонепроникним і пароізоляційним матеріалом.
3.6.2. Побілка стелі, стін, допоміжного обладнання повинна проводитися у міру забруднення, але не рідше одного разу на рік. Одночасно з побілкою повинна проводитися дезінфекція. При появі плісняви на стелі та стінах приміщення, де утримується птиця, їх потрібно негайно очистити та пофарбувати із застосуванням фунгіцидних засобів (2 %-ним оксідифенолятом натрію, мідним купоросом тощо).
3.6.3. Для прибирання посліду, підстилки, сміття потрібно використовувати закріплений за цим приміщенням інвентар, який необхідно щоденно мити та дезінфікувати.
3.7. Санітарна обробка приміщення, де утримується птиця, повинна проводитися не рідше 1 разу на місяць за схемою: механічна очистка, миття гарячою водою з мийними засобами (2 % розчином кальцинованої соди тощо), нанесення дезінфікувальних розчинів (20 % розчину свіжогашеного вапна, 2 % розчину хлорного вапна, 1 % розчину їдкого натру, 0,05 - 0,1 % розчину максисан, 0,5 - 1,0 % розчину дезЕкон, 0,5 - 1,0 % розчину неохлору тощо), витримка експозиції, промивання водопровідною водою.
(пункт 3.7 у редакції наказу Державного департаменту ветеринарної
 медицини Міністерства аграрної політики України від 05.06.2007 р. N 59)
3.7.1. Після нанесення дезінфекційних розчинів (з розрахунку 1л/м2) потрібно витримувати експозицію для хлорних розчинів не менше 30 хвилин, а для лужних (їдкий натр, кальцинована сода) - 45 хвилин, і після цього поверхні ретельно змивають водою.
3.7.2. Дрібний інвентар необхідно дезінфікувати шляхом занурення на 5 хвилин в окріп або знезаражувати 1 %-ним розчином їдкого натру або іншими деззасобами, які зареєстровані в Україні, згідно з настановами щодо їх застосування, великий інвентар та обладнання потрібно зрошувати дезрозчинами за допомогою гідропульта тощо.
3.7.3. Під прямі сонячні промені рекомендується ставити чисті годівниці, поїлки, інший інвентар.
3.7.4. Передбачено обробляти паяльними лампами чи спеціальними пальниками з вогнем підлогу, сідала, клітки, годівниці, поїлки, виготовлені з негорючих матеріалів, що є водночас дезакарицидним механічним засобом. При цьому необхідно дотримуватися правил протипожежної безпеки.
3.8. З метою проведення заходів з дезінсекції (знищення комах) необхідно:
- територію та приміщення постійно тримати в чистоті;
- попереджувати виплід мух, для чого своєчасно видаляти сміття та нечистоти;
- закривати дрібною сіткою вікна;
- не рідше одного разу на тиждень (літній період року) проводити обробку смітників та вигрібних ям дезінфекційними та інсектицидними засобами, зареєстрованими Міністерством охорони здоров'я України в установленому порядку, для використання в підсобних господарствах населення.
3.9. Для захисту приміщень, у яких утримується птиця від гризунів, необхідно:
- оббивати пороги та двері приміщення, де утримується птиця, на висоту 40 - 45 см листовим залізом або металевою сіткою;
- заливати отвори в стінах, підлозі цементом з металевою або скляною стружкою;
- своєчасно збирати яйця та щоденно очищати від залишків корму годівниці;
- поїлки, сідала, підлогу (сітчасту і планчасту) періодично очищати від бруду.
3.10. Годівниці, поїлки, обладнання для приготування кормів очищають і миють гарячою водою з 2 %-ним розчином кальцинованої соди, з подальшим промиванням проточною водою.
3.11. Знищення гризунів проводять механічним (капканами), хімічним, біологічним способом тощо. Хімічний спосіб дератизації застосовують лише відповідні фахівці. Для проведення дератизаційних робіт в особистому селянському господарстві власник повинен звернутися в місцеві заклади державної служби ветеринарної медицини.
3.12. Перед проведенням санітарних обробок птицю та яйця видаляють з приміщення.
3.13. Територію особистого селянського господарства необхідно постійно підтримувати в чистоті. Послід складають на окремо виділеному майданчику для біотермічного знезараження. Використання посліду як добрива, без біотермічного знезараження забороняється.
3.14. Власник при обслуговуванні птиці повинен дотримуватися правил особистої гігієни.
3.14.1. До роботи з птицею не допускаються особи, які хворіють на туберкульоз, хронічну дизентерію та інші інфекційні хвороби (грип, кишкові розлади тощо).
3.14.2. Власник повинен мати окремий робочий одяг і зберігати його в нежилій частині приміщення.
Для зберігання верхнього одягу і взуття в приміщенні встановлюють окрему шафу. Забороняється носити спецодяг за межами пташника, а також одягати поверх нього будь-який домашній одяг. Весь спецодяг необхідно регулярно прати (один раз на тиждень) та дезінфікувати.
3.14.3. Після роботи з птицею необхідно змінити одяг, взуття та вимити руки. Для миття і знезараження рук потрібно мати умивальник, мило, чистий рушник, бачок з дезрозчином.
3.14.4. Якщо на руках власника є тріщини, порізи, рекомендується до початку роботи їх змазати розчином йоду і перев'язати або одіти гумові рукавички. Після закінчення роботи власник обов'язково повинен вимити руки теплою водою з милом, потім обробити одним із дезінфікувальних розчинів, які призначені для цієї мети.
3.15. При утриманні птиці на підстилці використовують тільки сухий підстилковий матеріал, який зберігають у закритих приміщеннях. Як підстилковий матеріал використовують сфагновий торф, подрібнені стрижні качанів кукурудзи, суміш тирси і солом'яної різки, тирси із соняшниковою лузгою, дерев'яну стружку, тирсу тощо. Категорично забороняється використовувати цвілу, мерзлу, сиру підстилку або яка мала контакт з дикою птицею тощо.
3.16. Підстилку розстеляють на попередньо очищену і продезінфіковану підлогу. Спочатку її посипають шаром вапна-пушонки з розрахунку 0,5 кг на 1 м2, після чого настилають підстилковий матеріал шаром 10 - 15 см для молодняку і 15 - 20 см для дорослої птиці. Верхній шар підстилки регулярно розрихлюють і в міру потреби додають свіжу.
3.16.1. При посадці нової партії птиці підстилку видаляють і проводять ретельне механічне очищення, дезінфекцію, дезінсекцію, дератизацію приміщення.
3.16.2 Приміщення, в яких утримується птиця, не рідше одного разу на тиждень очищають від посліду і дезінфікують сідала, сітчасті підлоги, гнізда, піддони, клітки, колоніальні будиночки.
3.17. При утриманні у господарстві різновікової птиці у період вирощування молодняку (всіх видів птиці) необхідно не допускати його контакту (через корми, воду, підстилку тощо) з дорослою птицею.
3.18. Для харчових цілей використовують яйця курей, цесарок, перепілок, індиків, качок, гусей, страусів тощо, які одержані від здорової птиці.
3.18.1. На зберігання яйця закладаються чистими, з цілісною шкаралупою, у чисту і суху тару без запаху.
3.18.2. Свіжі яйця зберігаються у чистому, сухому приміщенні при температурі 8 - 10° C і відносній вологості повітря 60 - 75 % протягом 30 днів. У холодильнику яйця зберігаються 3 - 4 місяці при температурі 0° C та відносній вологості 78 - 82 %.
3.19. Реалізація яєць свійської птиці на ринках, а також заготівля і використання качиних та гусячих яєць від здорової птиці здійснюється після проведення ветеринарно-санітарної експертизи.

 



Комментарии по данной теме: Загальні ветеринарно-санітарні вимоги

 

Порядок видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки затверджений наказом Мінрегіону України від 05.07.2011 № 103 та діє в редакції наказу Мінрегіону України від 25.02.2013 № 66. Будівельний паспорт забудови земельної ділянки визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного) з площею до 300 кв.м., господарських будівель, споруд, гаражів, елементів інженерного захисту, благоустрою та озеленення на земельній ділянці. Порядок розроблення проектної документації на будівництво об'єктів затверджено наказом Мінрегіону України від 16.05.2011 № 45. Порядок надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст затверджено наказом Мінрегіону України від 07.07.2011 № 109. Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466. Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461. Прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадянських будинків та будівель і споруд сільськогосподарського призначення 1 та 2 категорії складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж відбувається відповідно до наказу Мінрегіону України від 19.03.2013 № 95, зареєстрованого в Мін'юсті України 15 квітня 2013 року за № 612/23144.

Олег Викторович - кандидат наук, сертифицированный архитектор. Районы Киева: Голосеевский, Святошинский, Соломенский, Оболонский, Подольский, Печерский, Шевченковский, Дарницкий, Днепровский, Деснянский. Районы Киевской области: Барышевский, Белоцерковский, Богуславский, Бориспольский, Бородянский, Броварский, Васильковский, Володарский, Вышгородский, Згуровский, Иванковский, Кагарлыкский, Киево-Святошинский, Макаровский, Мироновский, Обуховский, Переяслав-Хмельницкий, Полесский, Ракитнянский, Сквирский, Ставищенский, Таращанский, Тетиевский, Фастовский, Яготинский.